Узбецька жінка біля входу в юрту, 1913 , фото Прокудіна-Горського
Киргизька родина перед юртою, район озера Іссик-Куль , 2006
Внутрішнє убрання сучасної казахської юрти, 2006
Ю́рта (тюркське yurt, юрт ) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної Азії .
Назва
Аїл , аил — в алтайців окрема юрта чи намет; у монгольських народів цей термін позначав кочову сімейну групу; у тюрків — аул , «селище» (кирг. аыл, айыл ).
Бо (маньчжурська : ᠪᠣᠣ ,boo; кит. : 包 , «обгорнуте [житло]») — юрта у маньчжурів .
Ґер (монг. гэр , ger, [ˈɡɛr], «хата, дім, житло»; кит. : 蒙古包 , «монгольське житло») — юрта у монголів .
Ег (тув. өг, ög , [œɣ]) — юрта у тувинців .
Кідісег — у західних тувинців юрта з решітчастим остовом, критим повстю[ 1] .
Ий (каз. үй, úy , [ʏj], «дім, житло») — юрта у казахів .
Тирме (башк. тирмә, tirmä , «хата, дім, житло») — юрта башкирів .
Утав (кар. otaw , [uʊtɑ́w]), «хата, дім, житло»; узб. oʻtov ) — юрта в каракалпаків .
Яранга (чук. яраӈы , «хата, дім, житло») — юрта чукчів і юпіків.
Розповсюдження і типи
Юрта є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону.
Розрізняють два основних типи (за формою) юрт:
Юрта Незламності у Парку Шевченка в Києві, січень 2023
Переваги юрти
Зручність розбирання — транспортування — збирання (досвідчена сім'я збирає юрту до двох годин)
Форма юрти дозволяє витримувати сильні степові вітри
Маса розібраної юрти близько 300 кг, що дозволяє перевозити її на 2-3 возах чи санях
Виготовляється виключно з екологічно чистих матеріалів, що корисно для здоров'я
Будова юрти
Збирання юрти є достатньо легкою справою, але для тих, хто ознайомлений з його технологією.
Юрта — це куполоподібний каркас з жердин, вкритий повстю , тканинами або шкурами.
Посеред юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір.
Див. також
Джерела
Література
Посилання