|
Яйце (місто)
Яйце (босн. і хорв. Jajce, серб. Jajцe) — місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади в Середньобоснійському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини. 1991 року налічувало 13 579 мешканців.  Яйце — одне з найважливіших міст у боснійській, хорватській та югославській історії. Історичну частину міста Яйце в 2008 році було висунуто на занесення у список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО, але 2009 року кандидатуру було відкликано.[4] ГеографіяМісто лежить у котловині,[5] при впадінні річки Пливи у Врбас. Висота над рівнем моря фортеці Яйце становить 470 м, найнижча висота у місті — 362,5 м. Історія Найдавніша письмова згадка про Яйце сягає 1396, вона містилася в титулі Хрвоє Вукчича Хрватинича, який звався «conte de Jajce» (граф Яйця).[6] Саме в цьому місті була його резиденція, а потім і боснійських королів. Тут загинув останній боснійський король Стефан Томашевич у 1463 року. У Яйці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття майже зовсім не було православного населення. У Королівстві Югославія після поділу країни на дев'ять бановин у 1929 році місто ввійшло до складу Врбаської бановини. У НДХ з 1941 року було центром однойменної округи (хорв. kotarska oblast Jajca) у складі великої жупи Плива і Рама (хорв. Velika župa Pliva i Rama).[7] Після падіння фашистської Італії та створення Бихацької республіки містом на короткий час оволоділи югославські партизани. З липня 1944 року перебувало у Великій жупі Лашва-Плива. У Яйці 29 листопада 1943 проведено Друге засідання Антифашистської ради народного визволення Югославії. Будівля, де це відбулося, стала пам'яткою національного значення.[5] Після 18 листопада 1991 року Яйце ввійшло в Хорватську співдружність Герцег-Босна. Після великосербської операції «Врбас 92», розпочатої у березні 1992 року, і програної оборонцями міста битви за Яйце хорвати і мусульмани, а це майже все населення, покинули місто і сербські сили захопили його. 30 000 осіб стали втікачами.[5] За час сербської окупації місто істотно розорили, було знищено більшу частину пам'яток культури та релігійних об'єктів.[5] Церкву Успіння Пресвятої Діви Марії розвалили до основи, залишивши купу руїн.[8] Місто після трьох років сербської окупації визволили хорватська армія і ХРО. Населення повернулося до міста.[8] Населення
Галерея
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
