| 1В18 «Клен-1» |
|---|
 |
| Тип | Машина управління вогнем артилерії |
|---|
| Походження |  СРСР |
|---|
|
| На озброєнні | 1975 —1995 |
|---|
| Оператори | СРСР |
|---|
| Війни | Війна в Афганістані
Конфлікти на пострадянському просторі
Перша російсько-чеченська війна |
|---|
|
| Виготовлення | 1970 |
|---|
|
| Вага | 10,3 |
|---|
| Довжина | 7 220 |
|---|
| Ширина | 2 825 |
|---|
| Висота | 2 690 |
|---|
| Обслуга | 5 |
|---|
|
| Приціл | 1Д11, ДВ, ВОП, ПАБ-2А |
|---|
|
| Броня | сталева, катана, протикульова |
|---|
Другорядне
озброєння | додатково: 7,62-мм кулемет ПКМ
боєкомплект: 7,62-мм кулемет ПКМ
зв'язок: Р-123М |
|---|
| Двигун |
| ГАЗ-40П
|
| |
| | Виробник: |
ГАЗ |
|---|
| Марка: |
ГАЗ-40П |
|---|
| Тип: |
бензиновий |
|---|
| Максимальна потужність: |
2 х 90 к.с. (2 х 90 кВт ) |
|---|
| Конфігурація: |
рядний |
|---|
| Циліндрів: |
6 |
|---|
| Витрата палива на шосе: |
30 л/100 км |
|---|
| Охолодження: |
рідинне |
|---|
| Тактність (число тактів): |
4 |
|---|
| Порядок роботи циліндрів: |
1л-1п-2л-2п-3л-3п |
|---|
| Рекомендоване паливо: |
бензин А80 |
|---|
|
|---|
| Питома потужність | 17,47 |
|---|
| Підвіска | незалежна торсіонна
8×8
тиск на ґрунт: 0,5..2,5 |
|---|
| Дорожній просвіт | 475
база: БТР-60ПБ |
|---|
| Швидкість | шосе: 80
бездоріжжя: 9..10 на плаву |
|---|
| Прохідність | нахил: 25°
підйом: 30°
стінка: 0,6
рів: 2 |
|---|
|
1В18 у Вікісховищі |
Машина управління вогнем артилерії 1В18 «Клен-1» — радянська машина управління командира артилерійської батареї призначена для забезпечення стрільби наземної артилерії вдень і вночі.
Призначення
Машина управління вогнем артилерії 1В18 «Клен-1» розроблялася на початку 1970-х років на базі колісного бронетранспортеру БТР-60ПБ і призначалася для забезпечення артилерійських підрозділів польової артилерії типу батарея для управління вогнем. Для виконання визначених функцій машина оснащувалась спеціальних устаткуванням та обладнанням, частина якої розміщувалась у поворотній башті, з якої видалили все озброєння.
На машині залишили тільки один кулемет ПКМ з боєкомплектом у 600 набоїв, для ведення вогню з особистої зброї екіпажу призначалися чотири амбразури. 1В18 мав апаратуру топоприв'язки 1T121-1, артилерійську бусоль ПАБ-2А, артилерійський квантовий далекомір ДАК-1, нічний прилад спостереження ННП-21, прилад керування вогнем ПУО-9М, візири ДВ та ВОП та інше устаткування.
Джерела
Література
- Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — С.-Пб.: B&K, 2001. — С. 27, 28. — 294 с. — ISBN 5-93414-063-9 (рос.)
- В. А. Иванов, Ю. Б. Горовой. Устройство и эксплуатация артиллерийского вооружения российской армии. Учебное пособие. — Тамбов: Издательство ТГТУ, 2005. — 260 с. — 100 экз.
Виноски
Див. також
