|
1-ше послання ТимофіюПерше послання до Тимофія — перший з листів Апостола Павла до свого учня та вірного супутника Тимотея, книга Нового Заповіту. Два листи до Тимофія і один до Тита становлять окрему групу листів апостола Павла. Їх зазвичай називають пастирськими листами, бо у них не містяться догматичні чи моральні повчання, а лише говориться про особливості, завдання та обов'язки пастирів Церков. Час і місце написанняТочне датування послання утруднене недостачею фактичного матеріалу. Виглядає, що послання було написане після звільнення Павла з першого ув'язнення, найімовірніше у 62 — 65, вже після того, як вийшовши на волю, апостол Павло зробив з Тимотеєм подорож на Схід, і залишив його у Ефесі єпископом. Лист згадується Отцям Церкви — Іринеєм Ліонським, Орігеном та іншими стародавніми письменниками. Походження ТимотеяЯк повідомляють Дії Апостолів Тимофій був сином юдейки, що навернулася в християнство і елліна (грека) і жив у Лістрі в провінції Лікаонії. Він навернувся у християнство, ймовірно під впливом проповідей апостола Павла у Лістрі під час його першої подорожі (Дії 14:5-23, Дії 16:1), близько 48-49 р. Зміст листа, та його розділиЗ послання видно, що в середині 60-х років головною проблемою Ефеської церкви була навала численних вчителів, проповідників найрізноманітніших єресей, в основному гностичного характеру. Головні теми послання — боротьба із лжеучителями і проповідування гідного християнського життя. Також з послання видно, що в Ефеській церкві вже чітко виділялися єпископи і диякони.
Див. такожДжерела
|
