8-см польова гармата М.5
8-см польова гармата М.5 у Південноафриканському музеї військвої історії у Йоганнесбурзі (на першому плані)
Тип	польова гармата
Походження	Австро-Угорщина
Історія використання
На озброєнні	1907-1945
Оператори	Австро-Угорщина ЗУНР Польща Чехословаччина та інші.
Війни	Перша світова війна Польсько-українська війна Друга світова війна та інші.
Історія виробництва
Розробник	концерн Шкода
Виробник	концерн Шкода
Виготовлення	1907-1918
Характеристики
Вага	бойова: 1,050 кг похідна: 1,940 кг
Довжина	30 калібрів
Снаряд	шрапнель або граната 6,68 кг
Калібр	76,5 мм
Підвищення	від -7,5° до +18°
Траверс	7,9°
Темп вогню	8-10 пострілів на хвилину
Дульна швидкість	509 м/с
Дальність вогню
Ефективна	6,3 км
Максимальна	7,0 км
8-см польова гармата М.5 у Вікісховищі

8-см польова гармата М.5 (8 cm FK M. 5) — польова гармата виробництва Австро-Угорщини з дійсним калібром 76,5 мм, що активно застосовувалася у першій світовій війні, українсько-польській війні 1918—1919, а також в інших конфліктах учасниками яких були держави, що входили до складу Австро-Угорщини. Мала стандартний для польових гармат Першої світової війни дизайн.

Особливою рисою гармати було сталево-бронзове дуло. Причиною такого технічного рішення була нестача високоякісної гарматної сталі, внаслідок чого було потрібно використовувати альтернативні матеріали для масової польової гармати сухопутних військ. Відмова від бронзи як матеріалу для стволів артилерії відбулася ще наприкінці 70-х років XIX ст. (дещо пізніше ніж поява нарізної артилерії з казенним заряджанням. Однак в період, коли сталь все ще була дорогою, а сталеві гарматні стволи оброблялися дуже важко, була винайдена так звана «стале-бронза». Загалом це був звичайний артилерійський метал, відомий ще з давніх часів, а секрет міцності таких сталевобронзових стволів полягав у технології обробки. Через розсверлений канал ствола послідовно проганялися пуансони дещо більшого діаметра, ніж сам ствол. В результаті відбувався осад металу, його ущільнення, внутрішні шари металу ставали набагато міцнішими. Ця технологія знайшла широкий вжиток у Австро-Угорщині, стволи гармати М.5 та деяких інших типів вироблялися саме за цією схемою. Такий ствол не дозволяв використовувати великі заряди пороху через меншу міцність, проте у порівнянні зі сталевим він не піддавався корозії та розривам (бронза — м'який та гнучкий сплав), та найголовніше — він коштував дешевше.^[1]

8-см польова гармата М.5 активно застосовувалася австро-угорською армією у Першій світовій війні. Після розпаду Австро-Угорщини ці гармати застосовувалися арміями країн, що входили до складу імперії. Українська Галицька Армія початково активно використовувала більше 100 8-см польових гармат М.5 до вичерпання снарядів для них, після чого в лютому-квітні 1919 року артилерійські полки, озброєні М.5 були переведені на російські 76,2-мм польові гармати зразка 1902 року.^[2]

Польські збройні сили застосовували 8-см польову гармату М.5 проти українських захисників Львова вже з 7 листопада 1918 року і надалі активно використовували М.5 у українсько-польській та польсько-російській.війнах^[3]

Загалом австро-угорська 8-см польова гармата М.5 поступалася російському та французькому аналогам в балістиці, проте на практиці ці недоліки нівелювалися важкістю управління вогнем на дистанціях понад 5 км та більшою кількістю куль у шрапнельному снаряді (315 замість 260 у російської гармати зразка 1902 року).^[4]

Скорострільність всіх вищенаведених гармат досягала 10 і більше пострілів на хвилину за винятком Австро-угорської 7-см гірської гармати М.99 (1-2 постріли за хвилину через відсутність гальма відкочування).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:8 cm M. 5/8

8-см полевая пушка М.5/8 [Архівовано 7 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Артиллерия | История государства Габсбургов [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]