Bristol Brigand

Bristol Brigand
Призначення:	легкий бомбардувальник/штурмовик
Перший політ:	4 грудня 1944
Прийнятий на озброєння:	червень 1946
Знятий з озброєння:	1958
На озброєнні у:	Королівські ВПС Великої Британії
Розробник:	Bristol Aeroplane Companyd
Виробник:	Bristol Aeroplane Company
Всього збудовано:	147
Екіпаж:	2 особи
Крейсерська швидкість:	501 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	576 км/год
Бойовий радіус:	4506 км
Бойова стеля:	7925 м
Довжина:	14,15 м
Висота:	5,33 м
Розмах крила:	22,05 м
Площа крила:	66,7 м²
Порожній:	11 611 кг
Максимальна злітна:	17 690 кг
Двигуни:	2 × Bristol Centaurus 57
Тяга (потужність):	2470 к.с. (1842 кВт)
Гарматне озброєння:	4 × 20 мм гармати
Підвісне озброєння:	до 907 кг бомб і ракет
Bristol Brigand у Вікісховищі

Бристоль Бріганд (англ. Bristol Brigand) — британський двомісний штурмовик і легкий бомбардувальник, що розроблявся для заміни Bristol Beaufighter Королівських ВПС Великої Британії. Початково проєктувався як торпедоносець, але в цій ролі ніколи не використовувався.

Успішність важкого винищувача Bristol Beaufighter в ролі торпедоносця заставили задуматись про створення спеціалізованого торпедоносця з схожими параметрами. В результаті міністерство авіації видало специфікацію H.7/42 для створення торпедоносця для Берегового командування на заміну останнього. Компанія Bristol запропонували свій проєкт «Тип 164» і в квітні 1943 року отримали замовлення на виготовлення чотирьох прототипів. Перший прототип піднявся в повітря 4 грудня 1944 року, після випробувань він був прийнятий на озброєння під позначенням «Бріганд» (англ. Brigand) і незабаром почалось серійне виробництво.

Перші 11 «Бріганди» надійшли на озброєння 36-ї і 42-ї ескадрилей, а також групи розробки озброєння в 1946 році. Але до цього року потреба в «справжніх» торпедоносців вже відпала і отримані «Бріганди» невдовзі були відкликані для перероблення в легкий бомбардувальник для використання в М'янмі і Малаї. Літак отримав позначення «Brigand B.1» і отримав бронювання, перероблену кабіну з катапультою.

Шістнадцять «Брігандів» було виконано в вигляді неозброєних літаків для метеорологічних спостережень, частину з яких було передано в 1301-е крило на Цейлоні. Після завершення виробництва в 1949 році наявні «Бріганди» модифікувались для навчання використання радарів. В такій ролі вони використовувались в 228-й навчальній групі аж до березня 1958 року. В роді легкого бомбардувальника «Бріганд» був порівняно швидко замінений новішими de Havilland Vampire і English Electric Canberra.^[1]

• Тип 164 — чотири прототипи з двигунами Centarus VII
• Brigand TF.1 — серійний варіант торпедоносця. Виготовлено 11, пізніше конвертовані в B.1.
• Brigand B.1 — варіант легкого бомбардувальника без захисного озброєння і з доданими підвісами для ракет і бомб. 106 побудовано і ще 11 конвертовано з TF.1
• Тип 165 (Brigand II) — проєкт навчального варіанту з подвійним керуванням. Не будувався.
• Brigand MET.3 — неозброєний літак для метеорологічних спостережень. Побудовано 16 літаків.
• Brigand T.4 — варіант для навчання операторів повітряного радару. Побудовано 9 літаків, пізніше модифікованих до стандарту T.5.
• Brigand T.5 — покращена версія T.4 з новим радаром.

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II^[1]

• Екіпаж: 2 особи
• Довжина: 14,15 м
• Висота: 5,33 м
• Розмах крила: 22,05 м
• Площа крила: 66,7 м ²
• Маса порожнього: 11 611 кг
• Маса спорядження: 16 813 кг
• Максимальна злітна маса: 17 690 кг
• Двигуни: 2 × Bristol Centaurus 57
• Потужність: 2 × 2470 к.с.

• Максимальна швидкість: 576 км/год на висоті 4875 м
• Крейсерська швидкість: 501 км/год
• Дальність польоту з підвісними баками: 4506 км
• Практична стеля: 7925 м

• Стрілецьке:
  • 4 × 20-мм курсові гармати
• Підвісне :
  • до 907 кг бомб або ракет

• Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bristol Brigand