Chinguetti
Chinguetti — це метеорит, відомий тим, що його походження приписували великій «горі заліза» в Африці, існування якої так і не було підтверджено. Існування гігантського кам'яно-залізного мезосидерита приблизно за 45 кілометрів від міста Шинґетті в Мавританії, в пустелі Сахара, було загадкою ще з 1916 року, коли капітан Ґастон Ріпер, французький консульський чиновник, заявив про те, що він знайшов «гігантську залізну гору висотою у 40 м та довжиною у 100 м». Ріпер розповів, що після 12-годинної подорожі верхи на верблюдах у південно-східному напрямку від Шинґетті, його із зав'язаними очима вів місцевий ватажок до природного родовища заліза. Там, куди його привели, він вибрав та забрав із собою шматок породи, якого через кілька років і привіз із собою до Парижа, де геолог Альфред Лакруа оголосив його важливим відкриттям. Однак, незважаючи на зусилля декількох експедицій, які з того часу відправлялися на пошуки «залізної гори», гаданий гігантський метеорит так і не був знайдений вдруге. У 1934 році Ріпер написав до професора Теодора Моно:
Незважаючи на тривалі, багаторічні пошуки, у 1989 році Моно зробив висновок, що Ріпер все-таки помилився. Він написав:
У 1980 році колишній офіцер повітряних сил Франції Жак Ґалведек виконував аеророзвідку для водного управління Мавританії, коли він помітив дивну формацію у формі півкола на поверхні, у південно-східному напрямку від Шинґетті. Він відправив деталі щодо цієї знахідки Теодорові Моно, однак професор не спромігся визначити місце її розташування. У 2000 році команда дослідників із США заявила, що знайшла вказане місце і визначила, що це — всього лиш велика природна гематитова формація. Фрагменти метеорита, виявлені поблизу, не мали ніякого стосунку до цього геологічного утворення. Урешті-решт, уламок метеорита Chinguetti, що перебував у Парижі, був досліджений повторно, після чого вчені зробили висновок, що метеорит, з якого цей екземпляр походить, у радіусі не міг мати більше, ніж 80 см. ПриміткиПосилання
|