Mitragliere
«Мітральєре» (італ. Mitragliere) — ескадрений міноносець типу «Сольдаті» (2-га серія) Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни. Історія створенняЕскадрений міноносець «Мітральєре» був закладений 7 жовтня 1940 року на верфі «Cantiere navale di Ancona» в Анконі. Спущений на воду 25 вересня 1941 року, вступив у стрій 1 лютого 1942 року. Історія службиУ складі ВМС ІталіїПісля вступу у стрій та початкової бойової підготовки ескадрений міноносець «Мітральєре» брав участь у охороні морських комунікацій та постановці мін. У червні 1942 року бра участь в битві у середині червня[1]. З 2 липня базувався на Наварині, разом з однотипними есмінцями «Берсальєре», «Кораццьєре», «Альпіно» та легкими крейсерами «Джузеппе Гарібальді», «Дука д'Аоста» та «Дука дельї Абруцці»[2]. 16 серпня теплохід «Ледеї», який супроводжували «Мітральєре» та «Берсальєре», був торпедований британським підводним човном «Попос». Через сильну пожежу було неможливо буксирувати теплохід, тому «Мітральєре» зняв з нього команду та добив артилерією. 26 листопада ескортував у Бізерту транспорти «Чітта ді Наполі» та «Чітта ді Тунісі»'[3]. 10 грудня перевозив підкріплення з Трапані в Бізерту[3]. 8 вересня 1943 року Італія капітулювала і адмірал Бергаміні наказав усім кораблям вийти в море та йти на Мальту. Того ж дня о 16:11 німецька авіація потопила лінкор «Рома». Крейсер «Аттіліо Реголо» разом з есмінцями «Фучільєре», «Карабіньєре», «Мітральєре» та міноносцями «Пегассо», «Орса», «Імпетуозо» був залишений на місці його загибелі для рятувальних робіт. Всього було врятовано 622 чоловіка, з них 26 згодом померли від ран. Командування з'єднанням прийняв капітан Джузеппе Маріні, командир «Мітральєре». Він опинився у складній ситуації, оскільки не знав умов капітуляції, і не ризикнув прориватись на Мальту. Тому вирішив інтернуватись. По дорозі з'єднання розділилось. Частина есмінців повернулись до Італії, 2 з них згодом були затоплені екіпажами. Решта кораблів прибули в порт Маон на Балеарських островах. Іспанський уряд інтернував кораблі на 18 місяців. Лише у січні 1945 року, коли результат війни не викликав сумнівів, кораблі були звільнені. У складі флоту союзників«Мітральєре» вирушив в Алжир, а звідти в Таранто, куди прибув 23 січня. Пройшовши ремонт, в період з З 25 листопада по 12 грудня 1946 есмінець здійснив похід в зону Суецького каналу, де перебували інтерновані італійські лінкори «Вітторіо Венето» та «Італія». 14 липня 1947 року есмінець був виведений в резерв. За рішенням Паризької мирної конференції він разом з трьома іншими есмінцями був переданий Франції як репарація. 18 липня 1948 року корабель був виключений зі складу флоту, йому було присвоєна тимчасова назва «M3». У складі ВМС Франції15 липня 1948 року в Тулоні есмінець був переданий ВМС Франції. Він отримав назву «Жюр'єн де ла Грав'єр» (фр. Jurien de la Graviere)[3]. У 1956 році корабель був виключений зі складу флоту і незабаром зданий на злам. Література
Посилання
Примітки
|