|
The Game (альбом Queen)
«The Game» (укр. «Гра») — восьмий студійний альбом британського рок-гурту «Queen», що вийшов 30 червня 1980 року на «EMI Records» у Великій Британії і на «Elektra Records» в США. За звучанням «The Game» відрізняється від свого попередника, альбому «Jazz» (1978). «The Game» став першим альбомом «Queen», де використовувався синтезатор («Oberheim OB-X»).[3] Пісні «Crazy Little Thing Called Love», «Sail Away Sweet Sister», «Coming Soon» і «Save Me» були записані з червня по липень 1979 року.[4] Інші пісні були записані в період з лютого по травень 1980 року.[4] Маючи схвальні відгуки критиків і комерційний успіх, «The Game» став єдиним альбомом «Queen», який досяг №1 в США, і став найпродаванішим студійним альбомом гурту в США, з чотирма мільйонами проданих копій на сьогоднішній день, що можна порівняти з числом продажів у США альбому «News of the World». За оцінками, було продано ще 4 мільйони копій в інших країнах, загальні продажі в усьому світі складають понад 9 мільйонів копій. Найвідомішими піснями альбому стали бас-керована «Another One Bites the Dust» і рокабілі «Crazy Little Thing Called Love», обидві з яких досягли №1 в США. Альбом був перевиданий у травні 2003 року на DVD-Audio з об'ємним звуком Dolby 5.1 і DTS 5.1. У 5.1-міксі пісні «Coming Soon» була альтернативна мінусівка, тому що фінальні майстер-стрічки не знайшли при мікшуванні альбому до 5.1. «The Game» став першим альбомом «Queen», записаним в цифровому форматі. КомпозиціїСторона «А»Play the Game «Play the Game» написав Фредді Мерк'юрі. Пісня вийшла як сингл у 1980 році, досягнувши №14 у Великій Британії і №42 в США. Її виконували наживо з 1980 по 1982 рік. Dragon Attack «Dragon Attack» написав Браян Мей. Пісня була «живим фаворитом», її виконували на концертах з 1980 по 1985 рік, нещодавно «Queen» включили пісню до своїх сет-листів під час гастролів Адамом Ламбертом. Вона вийшла на Б-стороні британського релізу синглу з «Another One Bites The Dust». Два ремікси до пісні повинні були з'явитися у альбомі-збірці «BASIC Queen Bootlegs» у 1992 році, випуск якого був скасований. Перший ремікс, створений Джеком Бенсоном і R. A. K., був представлений як бонус-трек у перевиданні альбому «The Game» 1991 року. Другий ремікс був інструментальним, створений Дейвом Огілві. Another One Bites the Dust «Another One Bites the Dust» написав Джон Дікон. Композиція знана як фанк-пісня, вийшла як сингл за пропозицією американського співака Майкла Джексона, який був великим шанувальником гурту і часто бачив їх на концертах, коли вони приїжджали в Лос-Анджелес. «Another One Bites the Dust» мала світовий успіх, досягнувши №1 в Америці і багатьох інших країнах, а у Великій Британії вона досягла №7. Після успіху пісні «Queen» записали «Hot Space», який став ще більше диско-орієнтованим альбомом ніж цей. Вона вважається найпродаванішим синглом «Queen», було продано 7 мільйонів копій в усьому світі. Пісню виконували наживо з 1980 року до останнього туру з Мерк'юрі у 1986 році. Частину цієї пісні виконали під час попурі з піснями «Queen» гуртом «Extreme» на концерті присвяченому пам'яті Фредді Мерк'юрі у 1992 році. Need Your Loving Tonight «Need Your Loving Tonight» написав Дікон. Пісня вийшла як сингл в листопаді 1980 року, досягнувши #44 в США. Її також виконували нетривалий час під час «The Game Tour» на початку 1980-х років. Crazy Little Thing Called Love «Crazy Little Thing Called Love» написав Мерк'юрі під час відпочинку у ванні з бульбашками в готелі «Bayerischer Hof» в Мюнхені, де «Queen» зупинялися під час створення «The Game». В доповнення до гри на гітарі у записі, Мерк'юрі також грав на гітарі на концертах. Пісня досягла №2 у Великій Британії і посідала №1 в «Billboard Hot 100» в Сполучених Штатах протягом чотирьох тижнів поспіль. «Crazy Little Thing Called Love» також досягла №1 в Австралії, Канаді, Мексиці та Нідерландах. Багато артистів створили до пісні кавер-версії. «Crazy Little Thing Called Love» і «Another One Bites The Dust» були єдиними синглами «Queen», що досягли №1 у Сполучених Штатах. Сторона «Б»Rock It (Prime Jive) «Rock It (Prime Jive)» написав Роджер Тейлор. Пісня починається з того, що Мерк'юрі співає вступ, а потім Тейлор співає решту частини пісні. Пісню виконували наживо лише в Північній і Південній Америці, а також в Японії, під час «The Game Tour» і «Hot Space Tour» відповідно. Don't Try Suicide «Don't Try Suicide» написав Мерк'юрі, це третя і остання пісня Мерк'юрі в альбомі. Пісню ніколи не виконували наживо. Вона вийшла на Б-стороні американського релізу синглу з «Another One Bites the Dust». 1992 року ді-джей Muggs реміксував трек для включення до збірки «BASIC Queen Bootlegs», випуск якої пізніше скасували. Sail Away Sweet Sister «Sail Away Sweet Sister (To The Sister I Never Had)» написав Мей, він же виконав головний вокал. Перехід заспівав Мерк'юрі. Пісня була записана в червні/липні 1979 року. «Queen» ніколи не виконували її наживо, але її виконав гурт «Guns N' Roses». Пісня була семплована хіп-хоп-дуетом «Das EFX» у їхньому треку «Change» 1998 року з альбому «Generation EFX». Пісня також увійшла до альбомів-збірок «Deep Cuts, Volume 2 (1977–1982)» і «Queen Forever». Coming Soon «Coming Soon» написав Тейлор. Мерк'юрі і Тейлор розділили між собою виконання головного вокалу. Написання пісні розпочали під час сесій альбому «Jazz». Save Me «Save Me» написав Мей, на її написання вплинув розрив відносин його друга з дружиною. Мей грав на більшості інструментів треку, включаючи акустичну та електричну гітари, піаніно і синтезатор. Пісню виконували наживо з 1979 по 1982 рік. Концертна версія пісні має короткий фортепіанний вступ, відсутній в студійній версії. Пісня досягла №11 в «UK Singles Chart». ОбкладинкаФотографія на обкладинці CD від «EMI» відрізняється від тієї, що спочатку використовувалася на LP і касетних релізах, хоча на CD від «Hollywood» все ще присутня оригінальна фотографія. На первинній фотографії Роджер Тейлор був зі складеними руками, а Браян Мей не тримав руку на своєму відкритому стегні. Альтернативну фотографію також використали на обкладинці альбому в бокс-сеті «The Crown Jewels», виданому у 1998 році, і на виданні альбому в форматі DTS DVD-Audio, що вийшов у 2003 році. ТурВідгуки критиків
«Record Mirror» написали в сучасному огляді: «після „Zeppelin“ і навіть до „Scorpions“, „Queen“ — самий захопливий гурт, який я коли-небудь бачив або чув. І я впевнений, що всі шанувальники якісної музики погодяться».[8] «Rolling Stone» відчував, що «приємно чути альбом „Queen“ з піснями, а не "гімнами"», але висловив думку, що «ці хлопці знають, як повинна звучати і відчуватися ця музика, але вони не можуть достатньо прогинатися, щоб з нею впоратися».[11] «The Washington Post» дав різкий огляд, написавши: «після п'яти років нестримних, похмурих альбомів, це повинно було бути повернення „Queen“. Але такого успіху не було».[12] Стів Тейлор, який писав для «Smash Hits», був настільки ж зневажливий, написавши «затиснуто між двома плитами звичайного симфонічного та/або хорового помпезного року „Queen“ [...] лежить абсолютно неоригінальна кукурудзяна начинка».[10] Читачі «Creem» проголосували за «The Game», давши йому сьоме місце серед найкращих альбомів 1980 року.[13] На церемонії нагородження «Grammy Awards» у 1981 році «Queen і Райнгольд Мак були номіновані на «Продюсера року» (не класичного), а «Another One Bites the Dust» була номінована на «Найкраще вокальне рок-виконання дуетом або гуртом». «Queen» отримали номінацію «American Music Award» — «Поп/рок-гурт/гурт-фаворит», в той час як «Another One Bites the Dust» здобула нагороду «Поп/рок-сингл-фаворит».[14] У ретроспективному огляді Стівен Томас Ерлвайн із «AllMusic» сказав, що «диско-рокова суміш» альбому показала гурт, що «повернув від року до попу», «повернув до попу рішуче й безповоротно, і саме грандіозний за останнім словом техніки поп-альбом випуску 1980 року досі залишається одним із записів гурту, що приносить найбільше задоволення».[2] Продовжуючи, «AllMusic» назве «The Game» «Queen» найкращим альбомом 1980-х.[15] Івен Содлі з «PopMatters» назвав «The Game» «звичайним альбомом старого доброго року».[16] У 2008 році журнал «Out» помістив альбом на 28 місце зі ста в опитуванні «понад 100 акторів, коміків, музикантів, письменників, критиків, виконавців, представників лейблу і ді-джеїв, кожного з яких попросили перерахувати 10 альбомів, які залишили самі незабутні враження у їхньому житті».[17] Оцінки гурту
Список композицій
Кліпи до альбому
Учасники записуQueen
Додатковий музикант
Виробництво
Чарти
Сертифікація
Джерела
Примітки
Information related to The Game (альбом Queen) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_Cropped.jpg)
.jpg)
