Конфедерація (Японія)

Конфедера́ція^[1] (【一揆】, いっき, іккі) — у Японії середньовіччя і раннього нового часу територіальний союз дрібної знаті та простолюду^[1]. Укладався для захисту членів союзу або опору владі — шьоґуну і магнатерії. Формувався за становими чи релігійними ознаками, на постійній чи ситуативній основі. Серед найбільших — об’єднання послідовників Істинної секти Чистої Землі (іккō іккі), яке 1488 року захопило провінцію Каґа^[1]. Також існували міщанські конфедерації вірян секти Лотоса (хокке іккі), селянські (земельні) конфедерації (цучі іккі), конфедерації дрібних самураїв (краян) певного регіону (кокуджін іккі)^[1]. Конфедерації подавали петиції владі з вимогами касації боргових зобов’язань, податків, повинностей, а у випадку відмови піднімали бунти. Ці самоврядні оборонні союзи були незалежними або перебували під протекторатом певного володаря^[2]. Одними з найвідоміших конфедерацій дрібних самураїв були конфедерації так званих «диверсантів» нінджя Іґи та Коґи, а також найманців Сайка з провінції Кії. У XVII—XIX століттях діяли переважно селянські конфедерації, які часто піднімали повстання. Внаслідок цього у новітній японській мові основним значенням іккі стало «бунт», «повстання».

• 1720: Мінаміямська конфедерація (провінція Муцу, місцевість Айдзу)^[3].

• Конфедерація // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. – К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 572—573.
• Конфедерація (Японія) // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.