Рудольф фон Альт
нім. Rudolf von Alt
«Автопортрет у похилому віці», акварель 1890 р.
Народження	28 серпня 1812(1812-08-28)[1][2][…]  Відень, Австрійська імперія[1][4]
Смерть	12 березня 1905(1905-03-12)[1][2][…] (92 роки)
	Відень, Австро-Угорщина[1]
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Країна	Австрія
Жанр	пейзаж
Навчання	Віденська академія мистецтв
Вчитель	Якоб Альт і Joseph Mössmerd
Діяльність	художник, рисувальник
Напрямок	імпресіонізм
Покровитель	Якоб Альт
Батько	Якоб Альт
Брати, сестри	Franz Altd
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Національна галерея мистецтв, Vienna Museumd, Альбертіна, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Братиславська міська галереяd, Австрійська національна бібліотека, Музей фюрера, Музей мистецтва Метрополітен, Imperial Furniture Museumd, Музей Леопольда, Ліхтенштейнський музейd, Державне графічне зібрання, Національна галерея і Музей Бойманса - ван Бенінгена[5]
Рудольф фон Альт у Вікісховищі

Рудольф фон Альт (нім. Rudolf von Alt; 28 серпня 1812 — 12 березня 1905, Відень) — австрійський аквареліст і художник XIX століття.

Походить з родини художника. Батько Якоб Альт (1789—1872) був популярним малювальником і літографом. В родині був ще один син Франц (1821—1914), котрий теж став художником.

Перші художні навички отримав у батька. Удосконалював власну художню освіту у Віденській художній академії. З 1826 року навчався у пейзажному класі. Часто працював на натурі разом із батьком та допомагав йому в роботі.

Створив декілька творчих подорожей і відвідав Баварію, Ломбардію у Італії, Чехію та Галичину, що входили тоді до складу Автро-угорської імперії, Крим тощо.

Віртуозно володів акварельною технікою. У творчому спадку художника низка замальовок Відня середини та кінця 19 ст. Брався за створення малюнків-інтер'єрів. Найменше працював із олійними фарбами. З 1879 року став професором у Віденській художній академії. 1897 року був одним із засновників Віденського сецесіона. Того ж року його зробили почесним президентом Сецесіона.

Помер у Відні 12 березня 1905 року.

• «Йозефплац у Відні», акварель 1831 р.
• «Відень, церква архангела Михаїла», 1844 р.
• «Відень, палац Траутсон», 1845 р.
• «Готична вежа собору Св. Стефана, Відень», 1847 р.
• «Синагога у Відні», кольорова літографія за малюнком фон Альта 1860 р.
• «Бібліотека промисловця з Відня Ніколауса Думба». Палац Думба, 1877 р.
• «Вітальня, палац князя Лянцкоронського», Відень, 1881 р.
• «Кабінет князя Лянцкоронського, Відень»
• «Палац Лянцкоронських, Ранкова зала, Відень», акварель 1881 р.
• «Автопортрет», акварель 1890 р.

• 
  «Готична вежа собору Св. Стефана, Відень», 1847 р.
• 
  «Синагога у Відні», кольорова літографія за малюнком фон Альта 1860 р.
• 
  «Йозефплац у Відні», акварель 1831 р.
• 
  «Відень, палац Траутсон», 1845 р.

• Акварель
• Ведута
• Пейзаж

• Rudolf von Alt: Briefe. Heidrich, Wien 1922.
• Klaus Albrecht Schröder, Maria Luise Sternath (Hrsg.) : Rudolf von Alt 1812—1905. Brandstätter, Wien 2005, ISBN 3-902510-26-9. (Ausstellungskatalog, Ausstellung Rudolf von Alt, Albertina (Wien)|Albertina, 9. September 2005-27. November 2005).
• Marianne Hussl-Hörmann (Hrsg.): Rudolf von Alt. Die Ölgemälde. Werkverzeichnis. Brandstätter, Wien 2011, ISBN 978-3-85033-533-1.
• Ludwig Hevesi: Rudolf von Alt. Sein Leben und sein Werk. Astoria-Verlag, Wien 1911.
• Walter Koschatzky: Rudolf von Alt. Böhlau, Wien 2001, ISBN 3-205-99397-7.
• Walter Koschatzky (Hrsg.): Wiener Ansichten. Erinnerungen an Wien. Brandstätter, Wien 1986, ISBN 3-85447-176-9.