Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 2015
Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів серії MotoGP сезону 2015 року — 67-ий сезон змагань зі шосейно-кільцевих мотоперегонів серії MotoGP, що проводився під егідою Міжнародної мотоциклетної федерації.
Етапи Гран-ПріПопередній календар чемпіонату був опублікований Міжнародною мотоциклетною федерацією 26 вересня 2014 року. Він включав 19 етапів.[1] У порівнянні з попереднім сезоном у календарі залишились ті ж етапи, лише Гран-Прі Великої Британії планувалось провести на іншій трасі, в Донінгтон Парку. В оновленому варіанті календаря, який був опублікований 11 лютого 2015 року, Гран-Прі Великої Британії повернено в Сільверстоун, як і в попередньому сезоні[2]. Примітки:
За підсумками сезону найкращим етапом було визнано Гран-Прі Арагону[3]. Нарахування очокСистема нарахування очок у порівнянні з попереднім сезоном залишилася незмінною: очки нараховувалися першим 15 гонщикам, які фінішували у гонці. В особистий результат спортсменів враховувалися результати всіх гонок. У залік виробників враховувалися результати лише одного найкращого гонщика. В класі MotoGP окремо вівся залік команд, у який враховувалися результати всіх гонщиків команди на етапі.
Клас MotoGPУчасникиЗа перемогу в змаганнях боролися гонщики, які загалом виграли 28 чемпіонатів та 390 гонок у трьох класах — це стало новим рекордом за складом учасників у «королівському» класі[4]. Перед початком сезону всіх учасників класу MotoGP було поділено на дві категорії: «Заводські» (Factory) та «Відкриті» (Open). Це зроблено з метою урівнювання шансів всіх гонщиків на перемогу, оскільки заводські команди володіли розвиненішими технологіями. Саме тому для команд категорії «Open» правила участі були дещо ослабленими. Основні відмінності між правилами категорій[5]:
У категорію заводських потрапили по 2 гонщики команд «Repsol Honda», «Movistar Yamaha MotoGP», «Ducati Team», «Pramac Racing», Monster Yamaha Tech 3 та «Aprilia Racing Team Gresini», а також по одному від «CWM LCR Honda» та «EG 0,0 Marc VDS» — всього 16 спортсменів. До категорії Open були віднесені по два гонщики команд «Forward Racing», «Avintia Racing», «Aspar MotoGP Team», а також по одному від «Octo IodaRacing Team», «AB Motoracing» та «CWM LCR Honda» — всього 9. 23 жовтня 2014 року FIM оголосила попередній склад учасників сезону 2015 року в класі MotoGP, який складався з 25 гонщиків.[6] 2 лютого 2015 було опубліковану фінальний склад учасників, який не зазнав змін у порівнянні з попереднім[7]. По ходу сезону, напередодні Гран-Прі Німеччини команда «Aprilia Racing Team Gresini» розірвала контракт із гонщиком Марко Меландрі і його замінив тест-пілот команди Майкл Лаверті[8]. Після Гран-Прі Німеччини в команди «Athina Forward Racing» виникли проблеми — її власник та керівник Джованні Куцарі заарештований на 30 днів за підозрою в хабарництві, ухилянні від сплати податків, податковому шахрайстві і відмиванні грошей[9]. Команда втратила підтримку спонсорів та змушена була відмовитися від участі в Гран-Прі Індіанаполісу, а її гонщик Штефан Брадль перейшов до «Aprilia Racing Team Gresini» та зайняв місце звільненого Меландрі. Проте вже на наступному етапі, в Чехії, команда повернулась до участі у змаганнях, щоправда, під назвою «Forward Racing», а Брадля в її складі замінив Клаудіо Корті. Після Гран-Прі Сан Марино останнього замінив Тоні Еліас[10]. Зміни у порівнянні з попереднім сезономУ порівнянні з попереднім сезоном у складі гонщиків та команд відбулись наступні зміни[13]: Команди
ГонщикиПерейшли з команди в команду:
Прийшли з нижчих класів:
Приєдналися з інших серій:
Завершили виступи у класі MotoGP
ФаворитиЗа оцінками авторитетної британської букмекерської контори William Hill, здійсненими перед початком сезону, найвищі шанси стати чемпіоном мав Марк Маркес (приймалися ставки з коефіцієнтом 1,61), слідом за ним йшли Хорхе Лоренсо (4) та Валентіно Россі (6), четвертим був Дані Педроса (7,5). Найменші шанси на перемогу в чемпіонаті мав Карел Абрахам (1001). Перебіг сезонуПеред самим початком сезону у двох команд виявилися серйозні проблеми з фінансуванням: головний спонсор «Drive M7 Aspar», малайська компанія — виробник енергетичних напоїв «DRIVE M7», відмовилася від своїх зобов'язань[14], а британська компанія «CWM FX», головний спонсор «CWM LCR Honda» запідозрена у фінансових махінаціях та була закрита[15]. Всередині сезону проблеми з'явились і у швейцарської «Forward Racing» — її керівник Джованні Куцарі заарештований за підозрою в хабарництві, ухилянні від сплати податків, податковому шахрайстві і відмиванні грошей[9], чере що команда втратила підтримку спонсорів і змушена була пропустити Гран-Прі Індіанаполісу. Чемпіонат став одним із найцікавіших на фоні останніх сезонів, а його переможець визначився в останній гонці. Основна боротьба розгорнулася між гонщиками заводської команди «Movistar Yamaha MotoGP» Валентіно Россі та Хорхе Лоренсо: перший мав намір виграти для себе десятий чемпіонат (восьмий у «королівському» класі), а другий — п'ятий (третій у класі MotoGP). Умовно цю боротьбу можна було назвати протистоянням стабільності, яку уособлював Россі (15 з 18 гонок він закінчив на подіумі та став одним із лише двох гонщиків разом з Бредлі Смітом, які фінішували у всіх гонках в очковій зоні), та швидкості, синонімом якої став Лоренсо (лідирував у 274 колах з 448 загалом у всіх гонках). Чинний чемпіон світу Марк Маркес не зміг реально претендувати на захист свого титулу, проте у визначенні переможця чемпіонату відіграв ключову роль. Дебютну гонку сезону в Катарі виграв Валентіно Россі, означивши свої наміри на перемогу в загальному заліку. Компанію йому на подіумі склали два гонщики команди «Ducati Team», що виявилось несподіванкою. На наступному етапі, Гран-Прі Америк, тріумфував Маркес, який виграв поспіль шосту гонку на території США. У третій гонці сезоні, в Аргентині, сильнішим знову став Россі, після чого його перевага над Лоренсо в загальному заліку зросла до 29 очок. Та гонка ознаменувалася зіткненням Валентіно та Маркеса, після якого мотоцикл останнього впав та вибув із боротьби. У календарі чемпіонату настав період європейських етапів, і це стало для Лоренсо серією із чотирьох перемог поспіль. Проте Россі теж не мав наміру здаватися, фінішувавши у цих гонках на подіумі, залишаючись лідером загального заліку. Наступним етапом стало Гран-Прі Нідерландів, де відбулось друге зіткнення Маркеса і Россі, в останньому повороті останнього кола, після якого Валентіно довелося зрізати траєкторію по газону та першим приїхати до фінішу, залишивши Марку друге місце. В наступних трьох гонках Россі фінішував тричі третім, тоді як Хорхе їх закінчив на п'ятому, другому та першому місцях. Перемога в Чехії дозволила йому вперше очолити загальний залік, випередивши Россі. Наступна гонка у Великій Британії відбувалася за складних погодних умов, під час дощу, і в ній, за рахунок досвіду, швидшим виявився Валентіно, що дозволило йому повернути перше місце загального заліку. Після цього в Сан Марино Лоренсо під час гонки впав, єдиний раз цього сезону не фінішувавши, чим скористався Россі, завдяки шостому місцю збільшивши свою перевагу в турнірній таблиці. До закінчення чемпіонату залишалося лише 5 гонок, які стали вирішальними для визначення переможця. В Арагоні швидшим став Хорхе, що дозволило команді «Movistar Yamaha MotoGP» достроково виграти чемпіонат у заліку команд, вперше з 2010 року, перервавши 4-річну серію домінування «Repsol Honda»[16]. В наступній гонці, в Японії, тріумфував Дані Педроса (вперше в сезоні), компанію ж йому на подіумі склали Россі з Лоренсо. Після цього у Австралії тріумфував Маркес, Лоренсо фінішував другим, а Россі — лише четвертим. Після гонки Валентіно звинуватив Марка в допомозі земляку Лоренсо, і ці звинувачення підвищили і без того напругу боротьби між двома претендентами. Передостанній етап сезону в Малайзії став ключовим у визначенні чемпіона — хоча виграв Педроса, проте Лоренсо посів друге місце, а Россі зіткнувся з Маркесом та був покараний за це стартом у останній гонці сезону з останнього місця. Хоча у Валенсії йому вдалося піднятися в гонці на четверте місце, через перемогу Хорхе цього виявилось недостатньо і Лоренсо з 5-очковою перевагою виграв чемпіонат світу. Новачком року став Маверік Віньялес, а найкращим гонщиком категорії Open — Ектор Барбера. Залік гонщиків
Примітка:
Блакитним кольором позначені гонщики-дебютанти класу MotoGP. Залік виробників
Залік команд
Клас Moto2Учасники23 жовтня 2014 року FIM оголосила попередній склад учасників сезону 2015 року в класі Moto2, який складався з 31 гонщика[17], а 2 лютого 2015 року — його підтвердила, опублікувавши остаточний варіант[18]. 9 лютого стало відомо, що британський гонщик Джино Рі відмовився від участі в чемпіонаті, перейшовши у серію Супербайк[19]. За перемогу у змаганнях боролися 5 чемпіонів світу (Естів Рабат, Томас Люті, Алекс Маркес, Хуліан Сімон та Сандро Кортезі). Щонайменше 15 гонщиків вже відчули смак перемог на етапах серії Гран-Прі, загалом вигравши 83 гонки.
Перебіг сезонуФактично з самого початку сезону, після перемоги на Гран-Прі Аргентини, загальний залік гонщиків очолив француз Йоан Зарко, який, завдяки стабільним та високим результатам (8 перемог у 18 гонках та загалом 14 подіумів), не поступився своїм лідерством до кінця сезону. Навіть більше — його перевага була настільки суттєвою, що він став чемпіоном світу достроково, на Гран-Прі Японії, за 4 гонки до завершення чемпіонату. Його головними конкурентами у сезоні були два іспанці — чинний чемпіон світу Тіто Рабат та новачок класу Алекс Рінс, які на двох здобули лише 5 перемог. У заліку виробників Kalex продемонстрував тотальну перевагу, не відчувши жодного опору з боку своїх конкурентів. Єдиним гонщиком, хто реально конкурував з німцями, став Сем Лоус на італійському мотоциклі Speed Up, проте він здобув лише 1 перемогу та 5 подіумів, задовольнившись у загальному заліку лише 5-им місцем. Новачком року став Алекс Рінс. Залік гонщиків
Примітка:
Блакитним кольором позначені гонщики-дебютанти класу MotoGP. Залік виробників
Клас Moto3Учасники23 жовтня 2014 року FIM оголосила попередній склад учасників сезону 2015 року в класі Moto3, який складався з 34 гонщиків[22], а 2 лютого 2015 року — його підтвердила, опублікувавши остаточний варіант[23]. Після Гран-Прі Німеччини команда «Husqvarna Factory Laglisse» замінила Ісаака Віньялеса через невисокі результати (8 місце в загальному заліку) на Лоренцо Далла Порту[24].
Перебіг сезонуПерша половина сезону пройшла при повному домінуванні британця Данні Кента, який перед початком сезону приєднався до команди «Leopard Racing». У перших 9 гонках він 8 разів фінішував на подіумі, в тому числі 5 разів — на найвищій сходинці. Востаннє так потужно в класі стартував Валентіно Россі в далекому 1997[26]. Проте у другій половині він здобув лише одну перемогу, на Гран-Прі Великої Британії, після чого його перевага над суперниками у загальному заліку почала танути на очах. Його основний суперник у боротьбі за чемпіонство, португалець Мігел Олівейра, виграв 4 з останніх 5 гонок сезону, але цього виявилось недостатньо — здобутої переваги Кенту вистачило для перемоги у чемпіонаті. Залік гонщиків
Примітка:
Блакитним кольором позначені гонщики-дебютанти класу MotoGP. Залік виробників
Цікаві факти
Примітки
Посилання
Information related to Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 2015 |