Інший Франко
«Інший Франко» — український фільм про Петра Франка, сина українського письменника Івана Франка. Прем'єра в Україні відбулася 8 лютого 2024 року[1][2]. 25 серпня 2019 було показано тизер фільму, а офіційний трейлер — 26 грудня 2023 року. СюжетПодії фільму розгортаються в червні 1941 року в маєтку Франків у Львові. Тоді до родини прибуває несподіваний гість — старий друг Петра Франка Андрій Грищук. Вони разом стояли біля джерел скаутської організації «Пласт», боролися за кохання однієї жінки, рятувалися з літака, охопленого полумʼям, тікали з полону, у радянському Харкові не дали загинути від голоду дітям. Друзі зустрічаються в розпал Другої світової війни. Петро Франко був одним із засновників організації «Пласт», пілотом, фундатором авіації в Галицькій армії, науковцем, який мав 36 наукових патентів на винаходи, працював депутатом Верховної Ради УРСР. Був репресований радянською владою, вивезений у Сибір, та дорогою загинув за загадкових обставин[3].
У ролях
ФільмуванняЗйомки проходили в Києві в одному з павільйонів заводу «Кузня на Рибальському», та місті Львові у Стрийському парку, та меморіальному музеї «Дім Франка».[4] Автори фільму проводили консультації з внуками Петра Франка та працівниками музею.[5] Для фільму було збудовано репліку літака Першої світової війни моделі «Альбатрос». Літак позначений бортовим номером LVGC-15960, з таким самим бортовим номером літав і Петро Франко.[6]
МузикаУ фільмі лунає музика української акапельної формації — «Піккардійська Терція», що зветься «Розпрощався стрілець».[7] Ця пісня є офіційним саундтреком стрічки. Прем'єра відбулася 2020 року на День Незалежності України. Аранжуванням займався Володимир Якимець. РелізУкраїнська прем'єра стрічки «Інший Франко» відбулася 11 вересня 2021 року у національній конкурсній програмі Хмельницького кінофестивалю[8][9][10]. Сприйняття«Детектор медіа» пише, що Міністерство культури та інформаційної політики витратило на фінансування фільму 30 мільйонів гривень, але не докладало зусиль для популяризації власного продукту і тоді без інформаційно-просвітницької роботи зникає сенс цього фінансування.[11] У статті від «Лірум» зазначено, що історичне кіно — це одна з найслабших сторін нашого сучасного кінематографу.[12]Графіка авіаційної сцени була неякісною та на рівні комп'ютерних ігор початку 21-го століття, реконструкція Львова 1930-их на рівні музеїв, флешбеки щодо національно-патріотичного виховання та театральна акторська гра. Жіночі ролі у фільмі дуже стереотипні та не викликають глибоких почуттів та переживань. Історична правдоподібність на низькому рівні, тому наприклад однострій у пластунів є сучасним, а не початку 20-го століття. Хронологія подій є неправильною, врятований Максим був 1933-му році лише маленьким хлопчиськом, але потім вже у 1941-му році стає офіцером. Також уродини Петра Франка 28-го червня, а початок німецько-радянської війни 22-го червня, що глядач дізнається у потязі до столиці України. Науково-дослідницький історичний проєкт «Локальна історія» у статті за 15-те лютого назвали їхню статтю як «Інший Франко. Фільм, який не подобається ні критикам, ні творцям».[13]Квитки розкуповують поволі та у більшості у Львові, а у соціальних мережах є багато негативних відгуків. Особистість сина Івана Франка не показана повністю, деякі сцени є недоречними, але це ймовірно пояснюється художньою інтерпретацією стрічки. Є багато вигаданих моментів із життя Петра: родинний перстень, початки кохання до Ольги на пластовому таборі, бо їхнє знайомстово відбулося на відкритті пам’ятника Маркіяну Шашкевичу. Ігор Висневський, режисер цього фільму, критикує сценаристів, які були задіяними у стрічках «Свінгери» та «Свінгери-2», що за його словами написали їх за тиждень. Також за його словами другий режисер фільму — Віталій Малахов, що помер у 2021 році, відмовився від зйомок. Зйомки мали тривати 40 днів за документами, та попри це тривали лиш 20 днів.
Український журналіст Ігор Курус, що є також директором Міжнародного фонду Івана Франка про фільм[14]:
Нагороди та номінації
Цікаві факти
Примітки
Посилання
|