Share to:

 

Ірландське королівство

Ірландське королівство
англ. Kingdom of Ireland
ірл. Rioghacht Éireann
Залежна територія Англії (1542–1707)
Залежна територія Великої Британії (1707–1800)
1542–1651
1651–1659 : Співдружність
1659–1800
Ірландія: історичні кордони на карті
Ірландія: історичні кордони на карті
Королівство Ірландія в 1789; інші королівства в особистій унії позначено світло-зеленим кольором
СтолицяДублін
Мовианглійська (офіційна), ірландська, шотландська
Релігії
Форма правлінняунітарна парламентська залежна територія при конституційній монархії
Королі 
• 1542–1547
Генріх VIII (перший)
• 1760–1801
Георг III (останній)
Законодавчий органПарламент Ірландії
Історія 
• Засновано
1542
• Об'єднання з Королівством Великої Британії
1 січня
Населення
Попередник
Наступник
Лордство Ірландія
Гельська Ірландія
Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Сьогодні є частиноюІрландія Ірландія
Велика Британія Велика Британія1
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ірландське королівство

Ірла́ндське королі́вство (раньоірл.[en]: Ríoghacht Éireann; сучас. ірл.: Ríocht na hÉireann, вимовляється [ənˠ ˌɾˠiːxt̪ˠ ˈeːɾʲən̪ˠ], англ. Kingdom of Ireland) — ірландська держава, яка існувала з 1542 по 1800 рік і займала весь острів Ірландія. 1 січня 1801 року Ірландське королівство і Королівство Великої Британії об'єдналися, створивши Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії.

Проголошення королівства

Згідно з Актом Корони Ірландії[2], затвердженим Ірландським парламентом у 1542 році, Ірландія ставала королівством, а король Англії Генріх VIII, який мав до цього, як і його попередники, титул повелителя Ірландії, проголошувався королем Ірландії, першим із 1169 року. Припиняло своє існування Лордство Ірландія, створене в 1171 році після завоювання Ірландії Генріхом II, благословенним на це папською буллою Laudabiliter[en], виданою в 1155 році папою Адріаном IV.

Керування державою

Головою держави був англійський монарх. Головою виконавчої влади та представником англійського короля був Лорд-Представник, пізніше Лорд-Лейтенант. На цю посаду призначалися, як правило, знатні англійські дворяни, хоча кілька разів це місце займали й ірландці. У XVIII столітті значення цієї посади стало зменшуватися і провідну роль став виконувати Генеральний Секретар Ірландії. Законодавчим органом Королівства Ірландія був двопалатний парламент, створений по англійському зразку й складався з палати Лордів і Палати Громад. Повноваження парламенту Ірландії були істотно обмежені цілим рядом законодавчих актів, головним чином — Актом Пойнінга, запропонованим Лордом-Представником Едуардом Пойнінгом у 1492 році, після закінчення війн Червоної та Білої троянд.

З 1693 року католики, а також представники таких гілок протестантизму, як баптизм, пресвітеріанство і методизм, не допускалися до складу парламенту, а їхні права були значною мірою обмежені серією законів, з 1728-го до 1793 року вони навіть не мали виборчих прав.

Примітки

  1. H. Awad, Sarah (2019). Remembering as a Cultural Process. Springer Nature. с. 92. ISBN 9783030326418.
  2. www.statutelaw.gov.uk // повний текст Crown Act of Ireland [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya