|
Республіка Трансвааль
Південно-Африканська Республіка (нід. Zuid-Afrikaansche Republiek, скорочено ZAR; афр. Suid-Afrikaanse Republiek), для того, щоб відрізнити від сучасної держави, отримала неофіційну назву Республіка Трансвааль — колишня держава в Африці, що існувала з 1856 по 1902 роки (з перервою у 1877—1881 рр.) ІсторіяУ 1848 році південну частину Трансваалю зайняли поселенці Андріса Преторіуса. 17 січня 1852 р. англійці визнали незалежність заснованої Преторіусом Південно-Африканської республіки. У 1856 році бурами на території Трансвааля була створена Південно-Африканська Республіка. У 1877 році Велика Британія приєднала Південноафриканську республіку під приводом «захисту» білих бурів від чорношкірих зулусів; заодно держава, за твердженнями англійців, була врятована від фінансового краху. Після Першої англо-бурської війни 1880—1881 років Трансвааль знову став незалежним. У 1885 році на Вітватерсранді були відкриті величезні поклади золота, що призвело до швидкого зростання таких міст, як Йоганнесбург, а також притоку шукачів золота з-за кордону. Права цих людей, відомих як ойтландери, були серйозно обмежені законами Південно-Африканської республіки; саме це послугувало приводом оголошення Британією Другої англо-бурської війни 1899—1902 років. Після ряду успішних для бурів боїв британські війська здобули перемогу. Президент Трансваалю Поль Крюгер виїхав за кордон. У 1900 році Трансвааль став частиною Британської імперії, а у 1910 році увійшов до складу Південно-Африканського Союзу. Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:South African Republic
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=spacer}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
