«Історія Русів»

Палітурка першого видання (1846)
Назва мовою оригіналу	рос. Исторія Русовъ
Мова	російська
Жанр	історіографія[d]
Видано	1846
Видання українською
Видано українською	1956
Перекладач(і)	В. Давиденко (1956) Іван Драч (1991)
Історія Русів у Вікісховищі   Історія Русів у Вікіцитатах

Історія Русів чи Малої Росії (рос. Исторія Русовъ, или Малой Россіи) також відома під скороченою назвою Історія Русів (рос. Исторія Русовъ) — історико-політичний трактат, написаний найімовірніше або наприкінці 18-го або на початку 19-го сторіччя російською мовою.

Трактат мав значний вплив на українських інтелектуалів 19-го сторіччя, іноді навіть згадувався як «найважливіша історична праця про Україну кінця XVIII/початку XIX ст.».^[1] У трактаті описується розвиток України від найдавніших часів до 1769 року, однак більша частина трактату фокусується саме на описуванні історії козацької Запорозької Січі/Гетьманату.

Українською мовою Історію Русів переклали В'ячеслав Давиденко (1956) та Іван Драч (1991).

Перша згадка про «Історію Русів» зустрічається в 1828 році, після знахідки рукопису в бібліотеці міста Грінева. Відтоді нелегальні копії рукопису поширювалися серед українських інтелектуалів того часу. Хоча для декого він був відомий і раніше. Зокрема, уривки з трактату дослівно цитує без посилання на саме джерело Петро Гулак-Артемовський у 1819 році в праці «Дещо про того Гараська».^[2]

Однак окремим виданням рукопис трактату було видано лише у 1846 році у Москві Осипом Бодянським, спочатку в журнальному форматі у часописі Читання товариства історії та російських старовинностей (рос. Чтения Общества Истории и Древностей Российских), а згодом також окремим виданням.

• Історія русів / Пер з рос.: В'ячеслав Давиденко; редагування та вступна стаття; Олександр Оглоблин. Нью-Йорк: Вісник — ООЧСУ, 1956. — 346 с. (pdf, Ukrainica)

• Історія русів / Пер з рос.: Іван Драч; передмова: Валерій Шевчук. Київ: Радянський письменник. 1991. — 318 с. — ISBN 5-333-01085-4.
  • (передрук)Історія русів / Пер з рос.: Іван Драч; малюнки: О. Штанко; передмова: Валерій Шевчук. — Київ: Веселка, 2001. — 365 с. — ISBN 966-01-0193-7. — (Історична бібліотека для дітей «Золоті ворота»).
  • (передрук) Історія русів / Пер з рос.: Іван Драч; малюнки: О. Штанко; передмова: Валерій Шевчук. — Київ: Веселка, 2003. — 2-ге вид. — 365 с. — ISBN 966-01-0212-7. — (Історична бібліотека для дітей «Золоті ворота»).

Книга складається з трьох частин:

• Частина I складається з Розділів І — V. Описується історія України від першого гетьмана Лянцкоронського до гетьмана Богдана Хмельницького і походу польського короля Яна II Казимира в Україну;
• Частина II складається з Розділів І — V. Описується історія України від підписання Зборовського трактату і до заслання до Сибіру гетьмана Самойловича;
• Частина III складається з Розділів І — V. Описується історія України від обрання Івана Степановича Мазепи гетьманом України до царювання цариці Катерини II і ліквідації козацтва.

Перша частина трактату фокусується на історії народу України-Руси з найдавніших часів до Татаро-монгольського нашестя. Автор наголошує, що цей народ переселився з Азії від часів Вавилонського змішання мов, став мешкати від гір Рифейських і від моря Каспійського на сході до ріки Вісли й моря Варязького на Заході: і від Чорного моря й ріки Дунаю на півдні до північного океану і Балтійського моря на Півночі.

Друга та третя частини трактату фокусується на історії Козаччини: Хмельниччині, Гетьманщині тощо.

Від часу коли трактат було вперше надруковано у Російській імперії у 1846 році, з'явилася значна кількість припущень щодо авторства та дати написання трактату.^[3]

Щодо датування твору, то хронологія датування створення «Історії Русів» коливається в межах 1760—1840-х років, хоча можливо, що автор «Історії Русів» почав писати її ще у 1760-х, але праця мала кілька редакцій, остання з яких і була оприлюднена у рукописному вигляді на початку 1810-х років.^[4][5]

Щодо авторства твору, то існують дуже різні гіпотези. Деякі дослідники, зокрема Олександр Оглоблин, припускали, що автор «Історії Русів» належав до Новгород-Сіверського патріотичного гуртка українських автономістів кінця XVIII століття, члени якого виступали за відновлення незалежності України-Гетьманщини та були пов'язані спільними ідейно-політичними та службовими інтересами з князем Олександром Безбородьком. Інші дослідники, зокрема Михайло Максимович,^[6] дотримувалися думки, що автор «Історії Русів» належав до полтавського оточення генерал-губернатора підросійської України князя Миколи Рєпніна-Волконського. Ще інші дослідники, зокрема Сергій Плохій,^[7] заперечували гіпотезу Оглоблина та ін. про авторство серед прихильників Новгород-Сіверського патріотичного гуртка та переконували, що автора «Історії Русів» не слід шукати серед відомих постатей колишньої Гетьманщини, а натомість слід звернути увагу на коло політично активних малоросійських поміщиків на землях колишнього Стародубського полку (нині у Брянській області Росії), у яких могли одночасно співіснувати здавалося б непоєднувані ідеології: лояльність до Російської імперії й водночас боротьба за права своєї української нації.

У 1800-х роках, коли трактат почав ширитися у формі манускрипту й зрештою був надрукований у 1846 році, поширювачі Історії Русів намагалися подати його як твір вже покійного у 1800-х роках архієпископа Георгія Кониського, який нібито було складено ним близько 1769 року.^[7] Цю версію про авторство Кониського ніхто з українських істориків ніколи серйозно не сприймав, однак за роки з часу появи трактату різні українські історики створили цілу плеяду припущень про авторство Історії Русів, записуючи до автора трактату таких осіб, як: Василь Капніст (автори припущення: Роман Пуйда^[8] та Тарас Дишкант^[9]), Михайло Полетика (автор припущення: Роман Пуйда^[8]), Василь Полетика (автори припущення: Ілько Борщак, Василь Горленко та Андрій Єршов), Григорій Полетика (автори припущення: Микола Василенко, Дмитро Дорошенко, Володимир Іконников та Олександр Лазаревський), Василь та Григорій Полетики (автор припущення: Михайло Грушевський), Василь Каразін (автор припущення: Роман Пуйда^[8]), князь Олександр Безбородько (автори припущення: Михайло Возняк, Павло Клепацький, Михайло Слабченко, та Андрій Яковлів), Опанас Лобисевич (автори припущення: Олександр Оглоблин), Василь Лукашевич (автор припущення: Микола Петровський), Опанас Маркович (автори припущення: Олександр Ільїн^[10] та Федір Шевченко^[11]), князь Микола Рєпнін-Волконський (автори припущення: Михайло Драгоманов), Василь та Іван Ханенки (автори припущення: невідомі), Архип Худорба (автори припущення: невідомі), Андріян Чепа (автор припущення: Мирослав-Любомир Чепа^[12]) тощо.^[6][5][13]

Ще до друку книжного видання трактату 1846 року, копії рукопису швидко стали нелегально поширюватися серед українських інтелектуалів на початку 1800-х років, зокрема Історія Русів була популярною серед членів Кирило-Мефодіївського братства. Один з членів КМБ, Тарас Шевченко, за однією з версій, надихнувся саме Історією Русів при створенні офорту «Дари в Чигирині 1649 року» у 1844 році.

Від самої появи трактату на початку 1800-х років, царська російська влада вважала цей трактат шкідливим антиросійським твором. Продовжила цю політику і радянська російська влада, яка трактувала твір як «антирадянський».^[14]

Різні дослідники бачили різне коріння головної ідеї трактату, однак серед всіх них вирізняться три основні. По-перше, акцентувалася історична відмінність та протистояння між Малоросією (Україною) та Московією (Росією). По-друге, наголошувалася історична тяглість української нації від часів середньовічної Київської Руси й до козацького Гетьманату. По-третє, підкреслювалася рівноправність руської й козацької еліти з польською шляхтою і російським дворянством.

• Літопис Самовидця
• Літопис Самійла Величка
• Літопис Григорія Грабянки
• Львівський літопис
• Книга буття українського народу

• History of the Rus people [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.] // Encyclopedia of Ukraine (англ.)
• Історія Русів // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 446.
• Історія Русов // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 558-559. — 1000 екз.
• Історія Русів [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Бердник Олена Станіславівна. «Исторія Русовъ» як метатекст: Монографія. — Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2002. — 180 с. [Архівовано 3 грудня 2008 у Wayback Machine.]
• Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 19. Загадкова «Історія Русів» [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 20. Князь Олександр Безбородько [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Ігор Роздобудько. Українська культура Стародубщини 18-го століття. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Ігор Роздобудько. Український рух на Стародубщині у першій половині 19-го ст. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. [Архівовано 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]

• Станіслав Росовецький. «Історія Русів» // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 184.
• «Історія Русів» // Історія української літератури XI—XVIII ст.; навчальний посібник / П. В. Білоус. Рецензенти: док. філ. наук, проф. М. П. Корпанюк, док. філ. наук, чл.-кор. НАН України М. М. Сулима. — К.: ВЦ «Академія», 2009. — С. 299—303. — 424 с. (Серія «Альма-матер»). — ISBN 978-966-580-304-1
• «Історія Русів» // Історія української літератури: епоха Бароко (XVII—XVIII ст.). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ісіченко Ігор, Архиепископ. — Львів: Святогорець, 2011. — С. 294—302. — 568 с. — ISBN 978-966-1576-03-01

• Історія Русів (pdf, укр. переклад В'ячеслава Давиденка, вид. 1956) на сайті е-бібліотеки Ukranica
• Історія Русів [Архівовано 13 травня 2007 у Wayback Machine.] (html, укр. переклад Івана Драча, вид. 2001) на сайті е-бібліотеки litopys.org.ua
• Історія Русів (djvu, укр. переклад Івана Драча, вид. 2003) на сайті е-бібліотеки chtyvo.org.ua
• Історія Русів [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] (укр. переклад Івана Драча, вид. 2017) на сайті видавництва Фоліо