Агафія
Агафья
Жанр	оповідання
Форма	оповідання
Автор	Антон Чехов
Мова	російська
Написано	1886
Опубліковано	1886
Країна	Російська імперія

«Агафія» (рос. Агафья) — оповідання Антона Чехова, вперше опубліковане у 1886 році.

Оповідання «Агафія» вперше вийшло друком 28 (15 за старим стилем) березня 1886 року в газеті «Новое время» (розділ «Суботники» № 3607). У скороченому варіанті (без ліричниго відступу) увійшло до збірки «У сутінках^[ru]».^[1] Пізніше Чехов включив оповідання до третього тому своїх творів, опублікованих Адольфом Марксом^[ru] у 1899-1901 роках. За життя Чехова оповідання переклали на сербськохорватську, словацьку і чеську мови.

Публіцист Микола Михайловський висловлював невдоволення фіналом оповідання «Агафія», дорікаючи Чехову «за байдужість до своїх героїв»^[2]. Літературний критик В. П. Буренін^[en] звертав увагу на наступне: «Критика вимагає, щоб автор неодмінно з'ясував, як зустрів чоловік Агафію: «вбив він її чи прибив, вилаяв, пробачив? Очевидно, критиці хочеться, щоб була зображена подружня бійка або примирення в стилі сучасного реалізму...»^[2].

Про поетичность зображеного в оповіданні пейзажу, особливо опис заходу Сонця, писала «Петербурзька газета^[ru]».^[3] Драматичні елементи в оповіданні відзначали Володимир Кігн^[ru][4] і Костянтин Головін^[ru][5].

Савка, ледачий, молодий і дужий чоловік, має дивні звички і вважається в селі нікчемою. Дивацтва його полягають у тому, що: «Він міг простоювати цілі години на одному місці, не ворушачись і дивлячись в одну точку. Рухався ж він за натхненням і то тільки, коли траплявся випадок зробити якийсь швидкий, поривчастий рух: вхопити собаку на бігу за хвіст, зірвати з жінки хустку, перестрибнути широку яму».

Жінки шкодують Савку, регулярно відвідують його ночами, приносять їжу і романтично спілкуються. Агафія, молода жінка, дружина залізничного сигнальника Якова, ризикуючи прогнівити чоловіка, також підгодовує Савку.

Розповідь ведеться від імені автора. В оповіданні описується сільська природа, що свідчить про близьке знайомство Антона Чехова з селом, побутом селян та села, складом понять і мови селян.

• Чехов А. П. Агафья // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.
• «Наблюдатель», 1887, № 12, стр. 69.
• «Вестник Европы», 1887, № 12, стр. 773.

• Чехов А. П. Агафія [Архівовано 2 листопада 2017 у Wayback Machine.]. Оригінальний російський текст.