Акмолінська область (Російська імперія)

Акмолінська область
Герб
Дата створення / заснування	21 жовтня (2 листопада) 1868
Офіційна назва	рос. Акмолинская область (21 жовтня (2 листопада) 1868)
Країна	Російська імперія,  Російська республіка і  Російська СФРР
Столиця	Омськ
Адміністративна одиниця	Західно-Сибірське генерал-губернаторство Степове генерал-губернаторство РСФРР
Кількість населення	1 555 679 осіб
Замінений на	Омська губерніяd
На заміну	Область сибірських киргизівd і Тобольська губернія
Час/дата припинення існування	3 січня 1920
Акмолінська область у Вікісховищі

54°58′00″ пн. ш. 73°23′00″ сх. д. / 54.966666944444° пн. ш. 73.383330277778° сх. д. / 54.966666944444; 73.383330277778

Акмолінська область (Омська область в 1918–1920) — область Російської імперії, створена в 1868, її центром був Омськ.

До її складу входили Акмолінський, Атбасарський, Кокчетавський, Омський та Петропавловський повіти.

До 1882 Акмолинська область входила до Західно-Сибірського генерал-губернаторства.

Згодом Західно-Сибірське генерал-губернаторство було скасовано й створено Степове генерал-губернаторство.

До Степового генерал-губернаторства Акмолінська область увійшла як адміністративна одиниця разом із Семипалатинською та Тургайською областями. Одночасно Томська й Тобольська губернії отримали права, якими користувалися губернії європейської частини Російської імперії, і до генерал-губернаторств більше не входили, а безпосередньо підпорядковувалися Петербургу. Центром новоствореного Степового генерал-губернаторства теж став Омськ.

У січні 1918 рішенням обласного з'їзду селянських депутатів Акмолінську область перейменовано на Омську; до неї приєднано Тарський та Тюкалинський повіти Тюменської (колишньої Тобольської) губернії.

3 січня 1920 Постановою Сибревкому Омська область перетворена в Омську губернію.

Згідно з даними перепису населення Російської імперії 1897 року в області мешкало 682608 осіб. Мовний склад населення був таким^[1]:

• Н. Юрцовский. Административное деление (XVII–XX вв.) // Сибирская советская энциклопедия. Новосибирск: Сибирское краевое издательство, 1929, т. 1, стлб. 20-27.
• П. П. Вибе. Административное деление // П. П. Вибе, А. П. Михеев, Н. М. Пугачева. Омский историко-краеведческий словарь. Москва: Отечество, 1994, с. 6-7.