Альтернативні періодичні таблиціАльтернативні періодичні таблиці є табличним поданням хімічних елементів, що значно відрізняється від організації елементів в класичній періодичній системі хімічних елементів. Нині різні автори запропонували безліч варіантів, які переважно націлені на дидактичне підношення матеріалу, бо не всі кореляції між хімічними елементами видно зі стандартної періодичної системи. ЦіліАльтернативні періодичні таблиці часто розробляються для того, щоб виділити або підкреслити різні хімічні або фізичні властивості елементів, які не очевидні з традиційних періодичних таблиць. Цілі деяких таблиць полягають в тому, щоб підкреслити структуру електронного та ядерного будови атомів. В інших елементи розташовані у часовій шкалі в міру їх відкриття людиною. Значення для філософії наукиХоча сам Д. І. Менделєєв протягом свого життя публікував різні варіанти періодичної таблиці, і інтерес до її форми і структури зберігався і згодом, вважається, що перша наукова робота, цілком присвячена формі періодичної таблиці, вийшла лише в 1988 році. Інтерес до проблеми зберігається у вигляді величезного значення таблиці і системи в цілому в філософії науки: згідно з концепцією, відомої ще Піфагорійцям, «число визначає кількість, кількість — форму, а форма — якість» (формулювання історика математики Гоу, 1923 рік). Таким чином, форма періодичної таблиці виявляється частиною ряду, який зв'язує будову атомів і властивості матерії утвореної із атомів. [1] Основні альтернативиЛівостороння система Жанета (1928) вважається найзначнішою альтернативою традиційному опису періодичної системи. У ній елементи розташовані відповідно до заповнення атомних орбіталей і вона часто використовується фізиками. Її сучасна версія, знана як ADOMAH Periodic Table (2006), зручна для написання електронної конфігурації атомів.
У періодичній системі Теодора Бенфея (1960) елементи утворюють двомірну спіраль, яка, розвиваючись, оперізує острова з перехідними металами, лантаноїдами і актиноїдами. У даній моделі з'являються ще не відкриті, але передбачені g-елементи (з атомними числами від 121 до 138). Подібну будову має так звана Хімічна Галактика, яку запропонував Філіп Стюарт. У розширеній версії Періодичної таблиці, яку запропонував Г. Т. Сіборг 1969 року, зарезервовані місця до елемента з атомним номером 218. Фізична періодична система, яку запропонував Тіммоті Стове, є тривимірною з трьома осями, на яких відкладені головне, орбітальне і магнітне квантові числа. Інший підхід оснований на тому, що кластери атомів одного елемента мають властивості єдиного атома іншого елемента. На цьому засновано пропозицію розширити періодичну таблицю другим шаром, де будуть представлені такі кластерні сполуки. Саме останні додавання до такої «багатоповерхової» таблиці — це негативно заряджений кластер атомів алюмінію Al7-, який має властивості, схожі з атомом германію. У таблиці Рональда Річа хімічний елемент може з'являтися в таблиці за необхідності кілька разів. Варіант, названий «Квіткою Менделєєва», на думку авторів, є естетичною версією таблиці хімічних елементів і являє собою тривимірну багатопелюсткову квітку, в якій кожна пелюстка представлена атомами з певним орбітальним квантовим числом. [2][3] Примітки
Література
Посилання
|