Група 3 періодичної системи елементів

Група 3 періодичної системи елементів — група хімічних елементів, до яких належать Скандій (Sc) та Ітрій (Y), а також, в залежності від підходу деякі або всі лантаноїди та актиноїди. IUPAC точно склад групи не визначає. Відповідні клітинки в періодичній таблиці заповнені астерисками, а лантаноїди та актиноїди винесені в окремі рядки. За старою класифікацією цю групу називали побічною підгрупою III групи, або підгрупою скандію.

Існують різні трактування лантаноїдів та актиноїдів щодо їх приналежності до групи 3: a) — не включати їх, б) — включати їх усіх, в) — включати тільки перші елементи із відповідних рядків: Лантан й Актиній, г) — включати тільки останні елементи із відповідних рядків: Лютецій та Лоуренсій.

Для елементів групи властива присутність одного d-електрона на передостанній електронній оболонці. Для лантаноїдів та актиноїдів поступово починає заповнюватися f-підоболонка. Винятком є Лоуренсій, у якому замість d-підоболонки одним електроном заповнена 7p підоболонка внаслідок релятивістського ефекту^[1][2].

Елементи групи мають високу хімічну активність, блоковану утворенням оксидних плівок на поверхні. Вони тугоплавкі метали. У хімічних сполуках вони здебільшого мають ступінь окиснення +3, хоча відомі деякі сполуки з меншим ступенем окиснення. Оксиди елементів групи зазвичай мають основні властивості, але оксид скандію амфотерний^[3].

• 
  Скандій
• 
  Ітрій

• Ахметов Н. С. Загальна та неорганічна хімія. — М. : Вища школа, 2001. — ISBN 5-06-003363-5.
• Лідин Р. А. Довідник із загальної та неорганічної хімії. — М. : колоси, 2008. — ISBN 978-5-9532-0465-1.
• Некрасов Б. В. Основи загальної хімії. — М. : Лань, 2004. — ISBN 5-8114-0501-4.
• Спіцин В. І., Мартиненко Л. І. Неорганічна хімія. — М. : МДУ, 1991, 1994.
• Турова Н. Я. Неорганічна хімія в таблицях. Навчальний посібник. — М. : ЧеРо, 2002. — ISBN 5-88711-168-2.
• Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford:Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9
• F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York:Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5
• Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.