Беатрис Савойська

Беатрис Савойська
фр. Béatrice de Savoie
Нині на посаді
Народився	1198[1]  Q28494958?, Лез-Ешель[1]
Помер	не раніше 1265 і не пізніше 1267  Q28494958?, Лез-Ешель
Похований	Откомбське абатство
Відомий як	аристократка
Батько	Томас I (граф Савойський)
Мати	Margaret of Genevad
У шлюбі з	Раймон Беренгер IV[2]
Діти	Елеонора Прованська[2], Беатриса Прованська[2], Маргарита Прованська[2] і Sanchia of Provenced[3][2]
Медіафайли у Вікісховищі

Беатріса Савойська (бл. 1205 — грудень 1266 або 4 січня 1267) — графиня Провансу і Форкальк'є, дочка графа Савойського Томаса I і Маргарити Женевської.

Рік народження невідомий. Була сьомою дитиною савойського графа Томаса I та його дружини Маргарити Женевської. У Беатрис було 10 братів і 4 сестри^[4].

За хроністом Матвія Паризького, Беатріса Савойська була «жінкою разючої краси»^[5].

5 червня 1219 була заручена з графом Прованса Раймундом Беренгером IV (V). Шлюб було укладено у грудні 1220 року.

Єдиний син Раймунда Беренгера та Беатріси помер у дитинстві. Дочки Раймунда та Беатріси — Маргарита, Елеонора, Санча та Беатріса були дуже вдало видані заміж.

Раймунд Беренгер помер 19 серпня 1245 року. Відповідно до заповіту, успадкувала йому молодша з дочок, Беатріса, разом із чоловіком, графом Карлом I Анжуйським.

За заповітом Беатрісі було призначено вдовину частку. Однак незабаром вона посварилася зі своїм зятем Карлом, через вдовину долю: Беатріса зажадала собі під управління графство Форкальк'є, а також право користуватися власністю покійного чоловіка в Провансі.

Коли Карл вперше прибув у Прованс в 1246, то з ним прибула велика кількість юристів і рахівників, які приступили до вивчення його графських прав і привілеїв. Це викликало хвилювання провансальської знаті на чолі з Барралем де Бо та Боніфацієм де Кастеллан, яке підтримала Беатріса Савойська.

В 1248 Карл зібрався відправитись в Хрестовий похід зі своїм братом, королем Людовіком IX. Часу на те, щоб заспокоїти провансальську знать, він не мав. Але він зміг домовитися з Беатрісою Савойською, якій поступився Форкальк'є і третиною доходів з Провансу.

Однак у 1256 Беатріса знову посварилася з Карлом. Лише у листопаді 1256 року за посередництва короля Людовіка IX Беатріса помирилася з Карлом. Людовік умовив її поступитися Форкальк'є і претензіями на доходи з Провансу Карлу, натомість король зобов'язався виплатити з французької скарбниці велику грошову виплату та довічну ренту. Після цього Беатріса перебралася в Лез-Ешель у Савойї^[4].

Беатріса померла в грудні 1266 або 4 січня 1267^[4].

Чоловік: з грудня 1220 Раймунд Беренгер IV (V) (бл. 1198 - 19 серпня 1245), граф Провансу з 1209, граф Форкальк'є з 1222. Діти:

• Маргарита (1221 — 21 грудня 1295); чоловік: з 27 травня 1234 року Людовік IX Святий (25 квітня 1214 — 25 серпня 1270), король Франції з 1226
• Елеонора (бл. 1223 — 24/25 червня 1291); чоловік: з 14 січня 1236 Генріх III (1 жовтня 1207 — 16 листопада 1272), король Англії з 1216
• Санча (бл. 1225 — 5/9 листопада 1261): чоловік: з 22 листопада 1243 Річард Корнуельський (5 січня 1209 — 2 квітня 1272), граф Корнуелла з 1227, римський король з 1257
• Раймунд (помер у дитинстві)
• Беатріса (1232/1234 — 23 вересня 1267), графиня Провансу і Форкальк'є з 1246; чоловік: з 31 січня 1246 Карл I Анжуйський (1227 — 1285), король Сицилії в 1266-1282 роках, король Неаполя з 1266 року, граф Анжу і Мена з 1246 року, граф Прованса і Форкалькьє з 12 року, король Албанії з 1272 року, князь Ахейський з 1278 року