Благодатне (Ольгинська селищна громада)

селище Благодатне
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Волноваський район
Тер. громада	Ольгинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA14040110020027308
Основні дані
Засновано	1840
Статус	із 2024 року
Площа	2.8 км²
Населення	▼ 1 023 (01.01.2022)[1]
Густота	397,8 осіб/км²;
Поштовий індекс	85725—85726
Телефонний код	+380 6244
Географічні координати	47°41′59″ пн. ш. 37°25′08″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря	201 м
Водойма	р. Кашлагач
Відстань
Найближча залізнична станція:	Велико-Анадоль
До станції:	5,5 км
До райцентру:
- фізична:	9,3 км
- автошляхами:	18,4 км
До обл. центру:
- фізична:	41,1 км
- автошляхами:	53,7 км
Селищна влада
Адреса	85725, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Благодатне, вул. Ювілейна, 35
Голова селищної ради	Жамбровський Сергій Михайлович
Карта
Благодатне
Благодатне
Благодатне у Вікісховищі

Благода́тне — селище Ольгинської селищної громади Волноваського району Донецької області України.

Благодатне розташоване за 6 км від залізничної станції Велико-Анадоль та за 18 км від райцентру м. Волноваха. Поблизу Благодатного розташований Великоанадольський ліс^[2].

Селищній раді підпорядковане також смт Графське.

У селищі вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +9,1 °C.

Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -5 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +22.4 °C.

Опадів більше випадає у червні, у середньому 60 мм, найменше у жовтні — 30 мм опадів. У рік випадає близько 519 мм опадів.

Засноване Благодатне у 1840 році. У роки Визвольних змагань поблизу нинішнього селища точилися запеклі бої з врангелівцями, що проривалися в глиб Донбасу. У 1920 році створено КНС.

У часи СРСР у смт була центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму». Господарство має 2075 га орної землі. В артілі розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, вирощуються зернові. 1968 року врожай озимої пшениці з га становив 37 цнт; на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 356,8 цнт молока і 61,5 цнт м'яса. На території селища працювала майстерня районного відділення «Сільгосптехніки».

У 1938 році Благодатному присвоєно статус селища міського типу.

7 листопада 2014 року українськими прикордонниками відбито напад групи озброєних осіб біля Благодатного — близько опівночі за допомогою тепловізора було виявлено рух 12 озброєних осіб. Було здійснено кілька попереджувальних пострілів, група не зупинилася, відкрито вогонь на ураження; після цього противник відступив.

Населення смт Благодатне, станом на 1 січня 2019 року, налічувало — 1,097 осіб.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1311 осіб, із них 88,33 % зазначили рідною мову українську, 11,21 % — російську, 0,15 % — білоруську та молдовську мови^[5].

У Благодатному працюють:

• школа
• дім культури
• бібліотека
• дитячий садок
• ФАП^[6]

У селищі є мурована церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, яка була збудована та освячена в 1853 році. За радянських часів церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці кілька разів закривали та відкривали знову. У 1935 році були знесені купол та дзвіниця. 1960 року церкву остаточно закрили, а все церковне начиння було вивезено до церков сіл Володимирівка та Нікольське. У будівлі церкви був влаштований клуб. Настінний розпис був заштукатурений та забілений. У 1990 році церкву повернули віруючим УПЦ МП.

• Бурмак Петро Васильович — радянський державний та військовий діяч, генерал-лейтенант НКВС СРСР (потім МВС СРСР), 6-й командувач внутрішніми військами НКВС СРСР.

• Благодатне на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Погода: Благодатне [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Українські прикордонники відбили атаку біля Благодатного — РНБО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.