Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2022)

село Буянів
Весняна панорама села
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Рада	Журавненська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46100070030010308
Основні дані
Перша згадка	1578 року
Населення	419 осіб
Площа	1,21 км²
Густота населення	346,28 осіб/км²
Поштовий індекс	81792[1]
Географічні дані
Географічні координати	49°12′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.20472° пн. ш. 24.29583° сх. д. / 49.20472; 24.29583
Середня висота над рівнем моря	276 м
Водойми	річка Черн
Відстань до обласного центру	90 км
Відстань до районного центру	48 км
Місцева влада
Адреса ради	81785, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Журавно, пл. С.Бандери 2.
Карта
Буянів
Буянів
Мапа
Буянів у Вікісховищі

Буя́нів — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. До районного центру — Стрия 48 км, до м. Калуш — 25 км. Населення становить 419 осіб^[2].

У селі є церква Різдва Христового XIX ст.^[3], 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, Будинок культури (глядацький зал на 120 місць), бібліотека, магазин, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП).Село газифіковане у 2008 році, телефонізоване (у 2014 році, телефони є тільки в школі та медпункті). Жителі села були учасниками національно-визвольних змагань 1918—1920 років, воювали на фронтах Другої світової війни, брали участь у збройній боротьбі проти радянських та німецьких окупантів

Буянів знаходиться на сході району за 2.5 км від траси Т 1419. Отож, має регулярне транспортне сполучення із районним та обласним центрами. У геологічному відношенні село розташоване у межах Передкарпатського передового прогину. Буянів лежить у межах зони поширення помірно континентального клімату.

Рельєф пересічений балками, висотні позначки території коливаються у межах 250—270 м над рівнем моря. На території населеного пункту поширені широколисто-сосновими лісами, де ростуть сосна, ялина, дуб, граб і бук.

Серед тварин трапляються, козулі, лисиця, польова миша, кріт, їжак, водяна і ставкова нічниці, вуж звичайний, трав'яна, озерна і ставкова жаби, а ще повно кабанів, зайців, ласок і тхорів. В річці Черн водиться пічкур, в'юн, раки.

Серед птахів у Буянові найпоширенішими є: ластівка сільська, ластівка міська, хатній горобець, лелека білий, сова сіра, зозуля, дятел, сойка, шпак, зяблик, різні види синиць, куріпка сіра, мухоловка строката, дрозди, вільшанка. У навколишніх лісах поселяються костогриз, жайворонок лісовий, яструб, звичайний боривітер, крук, сіра ворона, шпак, соловейко. Влітку звичайна перепілка, сич хатній, одуд, галка, жайворонок польовий. Восени і взимку світ птахів Буянова складають: сіра ворона, грак, сорока, щиглик, вівсянка звичайна, снігур, золотомушка жовточуба.

Раніше село називалося Буянова^[4].

Перша документальна згадка про село датується 1578 роком^[5]. В податковому реєстрі Жидачівської землі записано, що в селі Боянова було 2 дворища землі і священник.

В «Шляхетський шлях роду Собеських» згадується про Буянів:

Відомо, що Буянів належав до Собеських i що тут бував Ян Собеський[6].

ŚLADY KROLA JANA III W KRAJU NASZYM

BUJANÓW (Bujanie), wieś w pow. żydaczowskim. Jan Sobieski, "mając osobliwy wzgląd na zasługi cum di. spendio f'ortunarum (Z nakładem majątku) JMCP. Mikołaja Orlika, tak św.pamięci niegdy rodzicom moim, jako i mnie samemu od lat wielu, w trudnych Rzpltej okazyach, z odwagą zdrowia swego nieraz wyświadczone", potwierdził jemu i małżonce jego w r. 1671 dożywocie, zapisane mu na wsi Bujanie w województwie ruskiem, w ziemi lwowskiej, przez Teofilę Sobieską, matkę swoję. (Klucz. Pisma, t. I c L s. 637).[7].

Мати короля Яна Собеського Теофіля, в 1660 році надала за заслуги село Буянів Миколі Орлику та його дружині довічно.

Революція 1848 року призвела до скасування кріпосного права та проведення земельної реформи. На честь цієї події у селі було споруджено пам'ятник.

За часів Польської республіки (1918–1939 рр.) село становило окрему гміну у складі Жидачівського повіту Станиславівського воєводства. У зв'язку з адміністративною реформою^[pl] 1 серпня 1934 року воно було включене до складу гміни Журавно, того ж повіту і воєводства^[8].

Як і вся Західна Україна, у 1939 році село увійшло до складу УРСР, пробувши у її складі до 10 липня 1941 року, коли село було зайняте німецькими військами^[9]. У 1941 році до села ввійшли німецькі війська.

У 2012 році відбулось освячення «Хреста Заслуги» — монумента жителям села, що боролись у складі ОУН-УПА.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460405, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 227 виборців, явка 79,30 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 22,78 %, за «Слугу народу» — 20,00 %, за «Голос» — 17,22 %.^[10] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 26,11 %, за Мар'яна Калина (Народний рух України) — 21,67 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 18,33 %^[11].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 416 осіб^[2].

Вперше про парафію села Буянова йдеться в протоколі візитації парафії^[12] в 1732 році про церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що була збудована в давні часи. Зараз на її місці існує дерев'яна церква Різдва Христового 1834 [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.] року. У 1884 році добудували бабинець, над яким знаходяться хори і помалював місцевий маляр Роман Михайлович.

Хор НД села Буянів. Хор заснований в 1923 р. місцевим жителем Василем Чмеликом, який свого часу закінчив дяківсько-регентську школу у Львові і був добрим скрипалем^[13].

• Кремінь Йосип Васильович (* 1932) — український дисидент.

• Могила Січових стрільців^[a]
• Пам'ятний знак на честь скасування панщини.
• Пам'ятник коляді 1930-го року.
• Пам'ятник односельцям, які загинули під час Другої світової війни.
• Пам'ятник односельцям, які боролись за незалежність України у складі ОУН/УПА^[14].

• 
  Монумент жителям села що боролись у складі ОУН-УПА
• 
  Таблиці
• 
  Могила січових стрільців
• 
  Пам'ятник полеглим у другій світові війні
• 
  Монумент на честь скасування панщини 1848
• 
  Таблиці
• 
  Пам'ятник коляді 1930 року
• 
  Коляда 30 року і В.Чмелик
• 
  Церква Різдва Христового 1834

• Василь Лаба. Історія села Буянів від давніх часів до 1939 року. — Львів, 2020. — 60 с.

• Михайлович Василь. Червона віхола. — Львів : «Тріада плюс», 2008. — 256 с. — 120 прим. — ISBN 978-966-486-026-7.

• Przemysław Kuśmierczyk, Jakub, Kuśmierczyk, Robert Słowikowski. NA SZLACHECKIM SZLAKU RODU SOBIESKICH. — Rybczewice : « Gmina », 2010. — 1000 прим. — ISBN 978-83-932402-1-0.

• L. Tatomir. Ślady króla Jana III w kraju naszym. — We Lwowie : « Nakładem Towarzystwa Pedagogicznego. Z I. Zwiezkowej Drukarni», 1883. — 112 с.

• Михайло Бурбан. Хорове виконавство Львівщини. Хори. Диригенти. — Львів : « », 1999. — 279 с. — ISBN 966-7444-28-7.

• Галарея на Flickr [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]