|
БабинецьБаби́нець[1], також бабни́к, гінеко́ні — західна частина тридільного храму, протилежна апсиді. Назва походить від українського слова «баба» — у церкві в бабинці стоять жінки та оглашенні. Бабинець входить у канонічну, тридільну систему планування православного, переважно дерев'яного храму — бабинець, нава, вівтар. У храмах більших розмірів зазвичай над бабинцем розміщуються хори. Бабинець, як частина храму, в Україні має різний стиль будування, що зазвичай залежить від етнографічного регіону, в якому будується церква. Це поняття останнім часом більше відносять до дерев'яних церков. На Закарпатті та Лемківщині збереглися дерев'яні церкви стилю, наближеного до готичного, де над бабинцем була висока стрімка вежа. У гуцульських п'ятидільних церквах над бабинцем зазвичай не було купола. У подільських та галицьких церквах над бабинцем були переважно куполи, що своєю висотою та формою були симетричними із вівтарною частиною. Див. такожПримітки
|
