Ваджрадгара
Ваджрадга́ра (санскр. वज्रधार, Vajradhāra IAST; тиб.: རྡོ་རྗེ་འཆང། [rdo rje 'chang] (Dorje Chang — Дордже Чанг); яп.: 執金剛; кит.: 金剛總持; букв. «Утримувач Ваджри», «Утримувач Алмаза») — у Ваджраяні споконвічний Будда, уособлення Дхармакаї. У Тибетському буддизмі ототожнюється з Аді-Буддою[1].[2] Сімейство Херуки, або Ваджрадхари[3] ІконографіяВаджрадгара зображується у темно-синьому барві у позі медитації, як на одинці, так і в єднанні Яб-Юм[4]. Він сидить на місячному і сонячному дисках, розташованих на лотосі, що розкрився[5]. Руки схрещені (в ділянці передпліч) на грудях: у правій руці — золота ваджра, у лівій — золота ваджра (у Ваджрасаттви в лівій руці срібний дзвоник, що є символом жіночої духовності та праджні). Ваджрадгара символізує недвоїстість, блискавичний стан просвітлення («ваджра» перекладається з санскриту як «блискавка», «діамант»). Ваджрадгара як Аді-Будда силою своєї мудрости і споглядання еманує дг'яні-будд[6]:
Передача вченняВважається, що Ваджрадгара передає вчення видатним йоґам, Махасіддгам. Наприклад, засновник лінії Каґ'ю тибетського буддизму Тілопа отримав від Ваджрадгари методи[7] «великого символу». Відтак, Ваджрадгара вважається Верховним Божественним Гуру школи Каг'юпа[8]. Див. такожГалерея
Примітки
Джерела
Посилання
|