|
Дукха
Ду́кха — центральне поняття у буддизмі, одна зі складових Чотирьох Благородних Істин.[1] Термін не має точного еквівалента в українській мові, але може перекладатися буквально як «страждання», «нездужання», «незадоволення». ТранслітераціяЧерез відсутність стандартизованих академічних джерел часто зустрічаються відмінні варіанти транслітерації, які мають різне походження. Частіше йдеться про санскрипт, де слово duḥkha перекладають як духкха[2], у іншому випадку з мови палі, де слово dukkha траслітеруєтьс як дуккха[3], зустрічаються також й дукга[4]. ЕтимологіяДжозеф Голдштейн (англ. Joseph Goldstein), американський професор, пояснює походження цього слова наступним чином:
Оригінальний текст (англ.)
The word dukkha is made up of the prefix du and the root kha. Du means “bad” or “difficult.” Kha means “empty.” “Empty,” here, refers to several things—some specific, others more general. One of the specific meanings refers to the empty axle hole of a wheel. If the axle fits badly into the center hole, we get a very bumpy ride. This is a good analogy for our ride through saṃsāra. Однак, на думку Моньє Моньє-Вільямса (англ. Monier Monier-Williams), справжнім корінням палійського терміна dukkha є санскр. दुस्- (dus-, «поганий») + स्था (stha, «стояти»).[6] Регулярні фонологічні зміни в процесі еволюції санскриту до різних критеріїв пракритеріїв призвели до переходу від dus-sthā до duḥkha та dukkha. Особливості перекладуСеред російських та радянських досідників часто панує переконання, що термін «духкха» навряд чи можна перекласти як власне «страждання», адже за суттю йдеться про «нетерплячість, непостійність, нетерпимість». Багато дослідників (Ф. І. Щербатський, В. М. Топоров) протестують проти буквального (калькованого) перекладу. Щербатський відзначає безглуздість таких висловів, як «елементом зору є страждання», та пропонує перекладати «духкха» як «занепокоєння» чи «хвилювання». Топоров, аналізуючи аналогічне санскритському «духкха» палійське «духкха», відзначає, що цим словом в палійських текстах характеризується «приємне», «неприємне», «нейтральне» та пропонує перекладати термін «духкха» як «неспокійна незадоволеність». В. І. Рудой відзначає, що будь-яка сансарична насолода включає в себе наступні елементи: недостатня інтенсивність насолоди у порівнянні очікуваною, її скороминучість, біль її втрати, болісне прагнення до її повторення. Основа цих елементів — невдоволення. Анломовні сучасні перекладачі буддійських текстів використовують різні англійські слова, щоб передати різні аспекти духкха. Ранні західні перекладачі буддійських текстів (до 1970-х років) зазвичай перекладали палійський термін duḥkha як «страждання». Пізніші перекладачі підкреслювали, що «страждання» є занадто обмеженим перекладом для терміна duḥkha, вважаючи за краще або не перекладати цей термін, або уточнювати цей переклад такими термінами, як тривога, страждання, розчарування, неспокій, незадоволення тощо.[7][8] Багато сучасних викладачів, науковців та перекладачів використовують термін «незадоволеність», щоб підкреслити тонкі аспекти дукхи.[9][10] КласифікаціяУ буддійських сутрах духкха поділяється на три категорії:
В індуїзміСлово duḥkha використовується в одному з імен-епітетів Шиви — dāridrya-duḥkha-dahana — «винищувач бідності та нещастя». Це ім'я вживається в dāridrya-duḥkha-dahana śiva stotra Vasishtha Muni (Винищувач бідності та нещастя Шивастотра Васішта Муні). Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
