Вальтер Гернляйн

Вальтер Гернляйн
нім. Walter Hörnlein
Генерал-лейтенант Гернляйн — в центрі (1943).
Народився	2 січня 1893(1893-01-02)  Карштедт, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер	14 вересня 1961(1961-09-14) (68 років)  Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1912
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Вальтер Гернляйн (нім. Walter Hörnlein; 2 січня 1893, Карштедт — 14 вересня 1961, Кельн) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Учасник Першої світової війни. 5 жовтня 1914 року важко поранений і потрапив у французький полон. Після звільнення продовжив службу в рейхсвері. З 1 квітня 1936 року — командир 1-го батальйону 69-го мотопіхотного полку 20-ї піхотної дивізії. Учасник Польської кампанії. З 1 листопада 1939 року — командир 80-го піхотного полку 34-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни. З 10 серпня 1941 по 31 січня 1944 року — командир елітного полку «Велика Німеччина» (з 1 квітня 1942 року — мотопіхотна, з травня 1943 року — моторизована дивізія). «Велика Німеччина» була однією з найкращих дивізій вермахту, яку командування постійно використовувало на найнебезпечніших і найважливіших напрямках, тому Гернляйн взяв участь в операціях практично на всіх ділянках Східного фронту. З 1 вересня 1944 року — командир 82-го армійського корпусу. З 1 лютого 1945 року — командувач 2-м військовим округом. З 15 квітня 1945 року — командир 27-го армійського корпусу. В травні 1945 року взятий в полон. В 1947 році звільнений.

• Фенріх (10 березня 1911)
• Унтерофіцер (27 січня 1912)
• Лейтенант (16 червня 1913)
• Оберлейтенант (27 вересня 1919)
• Гауптман (1 лютого 1927)
• Майор (1 жовтня 1934)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1937)
• Оберст (1 квітня 1940)
• Генерал-майор (1 квітня 1942)
• Генерал-лейтенант (1 січня 1943)
• Генерал піхоти (9 листопада 1944)

• Залізний хрест 2-го класу (10 жовтня 1914)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 травня 1923) — за важке поранення, отримане 5 жовтня 1914 року.
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
  • 1-го класу (25 років; 28 січня 1937)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (12 жовтня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (28 жовтня 1939)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (16 лютого 1940) — за поранення, отримане 11 вересня 1939 року.
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (30 липня 1941)
  • дубове листя (№213; 15 березня 1943)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (9 серпня 1941)
• Німецький хрест в золоті (14 лютого 1943)

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001