Волинське церковно-археологічне товариство

Волинське церковно-археологічне товариство — регіональна громадсько-наукова й просвітницько-краєзнавча організація.

Було засноване 2 січня 1894 року в Житомирі при Архієрейському домі, статут цього товариства затверджено ще 2 листопала 1893 року Синодом. Біля його витоків стоїть цікава постать Ореста Авксентійовича Фотинського, який у 1892 р. подав волинському архієпископу Модесту записку про необхідність заснування товариства, яке б займалося дослідженням давньої історії Волині.

Перед тим, відкриття музею при Волинському єпархіальному давньосховищі відбулося 23 травня 1893 року, завідувачем став Орест Фотинський.

Товариство об'єднувало 15 почесних і 42 дійсних членів (В.Антонович, М.Дашкевич, архієпископ Модест (Стрільбицький), житомирський краєзнавець протоієрей Микола Трипільський, О.Фотинський, М.Барський, Я.Гадзинський та ін.).

Як результат, вже у 1896 році вийшов перший «Волынский историко-археологический сборник», де було опубліковано ряд ґрунтовних історичних розвідок. На сторінках цього ж збірника О. Фотинський видрукував ряд документальних актів XVI - XVII ст. з архіву Жидичинського монастиря. А вже у 1900 році вийшов другий випуск цього збірника.

В 1894-1900 роках побудовано приміщення для самого товариства, його бібліотеки та музею, в Житомирі, на ділянці по вулиці Вільській, котра належала Преображенському собору.

Товариство займалося редагуванням та організацією написання церковно-парафіяльних літописів та історико-етнографічних описів парафій Волинської губернії. Як правило, у їх складанні задіювалися парафіяльні священики.

За редакцією О.Фотинського було видано два випуски «Волынского историко-археологического сборника» (1896, 1900). З виникненням 1900 року Товариства дослідників Волині поступово втратило своє значення, а 1915 року припинило існування.

У 2010 року неформально Волинське церковно-археологічне товариство відродилося у Луцьку, місцем його діяльності стала Волинська духовна семінарія УПЦ (МП). Неофіційним лідером став протоієрей Федчук Олександр Миколайович.

Користувалося архівами особових справ МДА, що знайшло відображення у статті: Фечук О. Гермоген Шиманський: нарис життя викладача Київської духовної семінарії // Київщина: історія рідного краю. Біла Церква, 2023. С. 179-186.

Воно видало наступні праці:

1. Волинська духовна семінарія (1945-1964). - Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2013.
2. Жабченська трагедія (з історії неоунії на Волині). Луцьк, 2015.
3. Святі, які викладали або навчалися у Волинській духовній семінарії: збірник житій. Луцьк, 2017.
4. Волинська духовна семінарія в умовах радянської тоталітарної системи (1945–1964 рр.). Дис. ... канд. іст. наук. Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2018. - 251 арк.
5. Товариство імені Митрополита Петра Могили. Луцьк, 2020.
6. Братія Почаївської лаври, репресована у 1939-1952 роках. Луцьк, 2020.
7. Єпископ Полонський Максим (Руберовський). Луцьк, 2021.
8. Озденізька Свято-Казанська парафія та її історія. Луцьк, 2021.
9. Обенизька Хрестовоздвиженська парафія та її історія. Луцьк, 2021.
10. Неоунія на Волині. Харків–Луцьк, 2022.
11. Зимненський Святогорський Свято-Успенський жіночий монастир у 1893-1949 роках. Харків–Луцьк, 2023.
12. Жидичинське подвір’я Почаївської лаври. Харків–Луцьк, 2023.
13. Луцька Покровська церква: нариси історії. Луцьк, 2024.
14. Луцьке братство. Харків–Луцьк, 2024.
15. Почаївська лавра у сталінсько-хрущовські роки. Харків–Луцьк, 2024.

Окремі доповіді: 1. Місцеві чинники захоплень храмів УПЦ на Волині та головні причини збереження канонічних парафій в гарячих точках (2019 – 2020 рр.)^[1]

2. Участь волинського духовенства у рятуванні єврейського населення в роки німецької окупації.

3. Музичне виховання та кліросний послух у Волинській духовній семінарії (1945–1964) // Історія та сучасність Православ’я на Волині: матеріалиІV науково-практичної конференції (Луцьк, 15–16 листопада 2012 р.). Луцьк, 2013. С. 158–163.

4. Ректор ВДС протоієрей Микола Тучемський // Історія та сучасність Православ’я на Волині: матеріали ІV науково-практичної конференції (Луцьк, 12–14 листопада 2013 р.). Луцьк, 2013. С. 144–151.

• В. В. Пришляк. Волинське церковно-археологічне товариство [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] / Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

• М. Ю. Костриця. Волинське церковно-археологічне товариство [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Це незавершена стаття про організацію України чи українців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Житомир. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.