Вільгельм Шпайдель
Вільгельм Шпайдель (нім. Wilhelm Speidel; 8 липня 1895, Метцинген — 3 червня 1970, Нюртінген) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації. Біографія26 червня 1913 року вступив в 123-й гренадерський полк. Учасник Першої світової війни, командував взводом, ротою свого полку. З 21 березня 1918 року — командир штурмового батальйону 27-ї піхотної дивізії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в піхоті. В січні-серпні 1923 року нелегально перебував на території окупованого французами Рура. Пройшов секретну підготовку офіцера Генштабу. 31 березня 1928 року звільнений з армії, але вже 1 лютого 1929 року призначений радником відділу Т3 (розвідка) Військового управління Імперського військового міністерства. З травня 1929 по травень 1930 року перебував у відрядженні в США, де вивчав стан і тактику авіаційних і зенітних з'єднань. 11 червня 1930 року переведений у відділ Т2 (організаційний), а 1 квітня 1933 року — у відділ L1 (ППО). 1 листопада 1933 року переведений в люфтваффе і призначений радником Командного управління. З 1 липня 1935 року — командир авіагрупи «Гібельштадт» і комендант однойменної авіабази. З 1 квітня 1936 року — начальник штабу 3-го авіаційного округу (Берлін), з 1 липня 1938 року — 1-го Командування групи ВПС, з 1 лютого 1939 року — 1-го повітряного флоту. Учасник Польської кампанії. 19 грудня 1939 року переведений на посаду начальника штабу 2-го повітряного флоту. В жовтні 1940 року призначений главою німецької військово-повітряної місії в Румунії. У Бухаресті він залишався до 15 червня 1942 року. 11 вересня 1942 року призначений командувачем німецькими ВПС в Південній Греції, а 8 вересня 1943 року — військовим комендантом всієї Греції. 27 квітня 1944 року переведений в резерв ОКЛ. З 10 вересня 1944 по 22 січня 1945 року — начальник штабу зв'язку ОКЛ на Південному Сході. 14 березня 1945 року призначений командиром 1-го фельд'єгерського корпусу і командував ним до кінця війни. 8 травня 1945 року здався союзниками. Як підсудний був притягнутий до процесу Американського військового трибуналу у справі командування вермахту на Балканах і 19 лютого 1948 року засуджений до 20 років тюремного ув'язнення. 3 лютого 1951 року звільнений. Звання
Нагороди
Див. також
Бібліографія
Література
Примітки
|