Генріх Бурхард

Генріх Бурхард
нім. Heinrich Burchard
Народився	5 жовтня 1894(1894-10-05)  Фульда, Кассель, Гессен, Німеччина
Помер	11 квітня 1945(1945-04-11) (50 років)  Любтен, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал зенітних військ
Нагороди

Генріх Бурхард (нім. Heinrich Burchard; 5 жовтня 1894, Фульда — 11 квітня 1945, Любтен) — німецький офіцер, дипломований інженер, генерал зенітних військ люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері, служив у артилерійських та транспортних частинах. Закінчив Берлінське вище технічне училище (1930) і курси офіцерів Генштабу (1937). З 1 жовтня 1934 року — командир транспортного (зенітного) батальйону «Вольфенбюттель», який 1 жовтня 1935 року був переданий люфтваффе. З 1 лютого 1938 року — начальник Оперативного відділу академії ВПС. З 30 червня 1938 року — начальник штабу 12-ї авіаційної області, з 15 серпня 1940 року — авіаційної області «Західна Франція». З 3 грудня 1940 по 1 липня 1941 року — начальник 2-го командування ППО. З 1 серпня 1941 року — начальник 7-го командування ППО. З 1 вересня 1941 року — командир 7-ї зенітної дивізії. З 21 лютого 1942 року — начальник Особового штабу авіаційної області «Північна Африка». З 6 серпня по 21 грудня 1942 року — командир 19-ї, з 1 березня 1943 року — 7-ї зенітної дивізії. З 10 липня 1944 року — генерал зенітних військ для особливих доручень при головнокомандувачі ВПС. Покінчив життя самогубством.

• Фанен-юнкер (23 березня 1914)
• Фенрих (1 березня 1915)
• Лейтенант (18 квітня 1915)
• Обер-лейтенант (1 серпня 1922)
• Гауптман (1 січня 1928)
• Майор (1 липня 1934)
• Оберст-лейтенант (1 жовтня 1936)
• Оберст (1 лютого 1939)
• Генерал-майор (1 листопада 1940)
• Генерал-лейтенант (1 серпня 1941)
• Генерал зенітних військ (1 вересня 1944)

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Нагрудний знак пілота
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія)
• Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
• Нарукавна стрічка «Африка»
• Німецький хрест в золоті (23 лютого 1943)

Вальтер-Пер Фельгібель стверджував, що Бурхард 31 жовтня 1944 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста, проте документальних підтверджень цьому немає.

• Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935—1945, Teil II, Band 1: Abernetty–v. Gyldenfeldt, Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1701-1, S. 138—139.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 146
• Klaus D. Patzwall und Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 68
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.

• Біографія Генріха Бурхарда.