Географія Уганди

Географія Уганди
Географічне положення Уганди
Географічне положення
Континент	Африка
Регіон	Східна Африка
Координати	1°00′ пн. ш. 32°00′ сх. д. / 1.000° пн. ш. 32.000° сх. д. / 1.000; 32.000
Територія
Площа	241 038 км² (81-ше)
• суходіл	84,61 %
• води	15,39 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	2729 км
Рельєф
Тип	височинний
Найвища точка	Стенлі (5110 м)
Найнижча точка	озеро Альберт (621 м)
Клімат
Тип	субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	Ніл ( км)
Найбільше озеро	Вікторія (69 485 км²)
Інше
Природні ресурси	руди кольорових металів, гідроенергія, вапняки, кам'яна сіль, родючі ґрунти, золото
Екологічні проблеми	осушення водно-болотних угідь, знеліснення, інвазивні види

Уганда — східноафриканська країна, що знаходиться в центральній частині континенту на північ від озера Вікторія . Загальна площа країни 241 038 км² (81-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 197 100 км², а на поверхню внутрішніх вод — 43 938 км²^[1]. Площа країни трохи більша за ⅓ площі території України.

Офіційна назва — Республіка Уганда, Уганда (англ. Republic Uganda, Uganda)^[2]. Назва країни успадкована від доколоніального королівства XVIII-XIX століть Буґанда, що об'єднувало 52 місцевих клани народу баґанда. Уперше назва Уганда була застосована британськими урядовцями 1894 року. Баґанда скорочено від Баґанда Ба Катонда, що означає брати і сестри Бога. Ця назва походить з космологічної міфології, згідно з якою Бог неба — батько всіх баґанда, а люди між собою брати і сестри. Можливе також пояснення утворення топоніму з мови суахілі, де префікс «у-» позначає території, а «ґанда» — одна з назв народу баґанда, тобто Уґанда — земля народу ґанда (подібно до ухінді — Індія)^[3].

Уганда — східноафриканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Південним Суданом (спільний кордон — 475 км), на сході — з Кенією (814 км), на півдні — з Руандою (172 км),Танзанією (391 км), на заході — з ДР Конго (877 км). Загальна довжина державного кордону — 2729 км^[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану^[4][5].

Час в Уганді: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)^[6].

Надра Уганди багаті на ряд корисних копалин: мідь, кобальт, вапняк, кам'яну сіль, золото^[7].

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — уріз води озера Альберт (621 м); найвища точка — пік Маргеріта на горі Стенлі (5110 м). Країна знаходиться в межах Сх.-Африканського плоскогір'я. У рельєфі переважають піднесені рівнини висотою 1100—1500 м. Майже з усіх сторін Уганду оточують гори: на сході, на кордоні з Кенією, підноситься гора Елгон (4321 м); на півночі на територію країни заходять південні відроги гір Іматонг (Лолібай); на південному заході, на кордоні з Руандою і ДР Конго розташовані вулкани Вірунга (Буфумбіра). Найбільші брилові гори — Рувензорі — підіймаються вздовж західного кордону. Розташовані вони фактично на екваторі, але їхні вершини вкриті снігом; багато які з них перевищують відмітку 4550 м, включаючи найвищу точку країни. За винятком гір Рувензорі, всі інші гори Уганди мають вулканічне походження.

• 
  Рельєф Уганди
• 
  Гіпсометрична карта Уганди
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)
• 
  Гора Стенлі
• 
  Гора Кадам

Територія Уганди лежить у субекваторіальному кліматичному поясі^[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні^[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній^[9]. Взимку відзначається сухий сезон^[9].

• 
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Уганди (за Кеппеном)

Уганда є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[10].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 66 км³^[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 140 км² зрошуваних земель^[1].

• 
  Гідрографічна мережа Уганди
• 
  Головні гідроніми (англ.)
• 
  Сточище озера Вікторія
• 
  Пором на озері Альберт

Річки країни належать басейну Середземного моря Атлантичного океану — басейн Нілу. З озера Вікторія в районі Джінджі бере початок одне з джерел Нілу — Вікторія-Ніл. Спрямовуючись на північ, він долає декілька порогів і водоспадів і озера Кьога і Альберта, а далі тече під назвою Альберт-Ніл і перетинає кордон з Суданом. Інші річки — Асва, Допет, Кафу, Кагера, Катонга, Маянджа, Малаба і Пагер.

Велике озеро Вікторія (друге за розмірами у світі прісноводне озеро, 69,5 тис. км²). Серед інших — озера Альберт (5,6 тис. кв. км), Едуард і Джордж на заході, Кьога і Кваніа із заболоченими берегами в центрі та Бісіна і Опета на сході.

Земельні ресурси Уганди (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 71,2 %,
  • орні землі — 34,3 %,
  • багаторічні насадження — 11,3 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 25,6 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 14,5 %;
• інше — 14,3 %^[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Східноафриканської підобласті Ефіопської області^[9].

Уганда є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Конвенції з охорони морських живих ресурсів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[11].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD)^[1].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови^[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• осушення водно-болотних угідь на потребу сільського господарства;
• знеліснення;
• перевипасання;
• ерозію ґрунтів;
• інвазію водяного гіацинту (Eichhornia crassipes) в озері Вікторія;
• широко поширене браконьєрство.

У фізико-географічному відношенні територію Уганди можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

• Східна Африка

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
• Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
• Африка // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

• (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

• (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
• (рос.) Уганда // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
• (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
• (рос.) Уганда // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

• Вікісховище : Атлас Уганди.
• Карти Уганди : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Uganda : [англ.] : [арх. 20 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 January. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Уганду : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Уганди.

Географія   Африка   Уганда