|
Георг Форстер  Йоганн Георг Адам Форстер[5] (нім. Johann Georg Adam Forster; 26 листопада 1754, пол. Mokry Dwór Поморське воєводство — 10 січня 1794, Париж) — польсько-німецький природознавець шотландського походження, етнолог, мандрівник, у 1784–1787 роках професор природничої історії у Вільнюському університеті; автор літератури про мандрівки та революціонер. У молодому віці він брав участь у наукових експедиціях батька Йоганна Рейнгольда Форстера, в тому числі у другій експедиції Джеймса Кука по Тихому океану. Написана на основі записок батька звіту про поїздку книга A Voyage Toward the South Pole and Round the World (Мандрівка до Південного полюсу та навколо світу) є досі цінним етнологічним матеріалом для вивчення народів Полінезії. За цю публікацію Форстер у віці двадцяти двох років був прийнятий до Лондонського королівського товариства. Важливим результатом цієї поїздки були численні перші описи видів рослин, грибів та тварин, розроблені батьком та сином Форстерами, та у багатьох випадках ілюстровані малюнками Георга Форстера. Після повернення у континентальну Європу Форстер присвятив себе активній науковій діяльності. Важливим епізодом у початковій фазі цього періоду стала дискусія з Бенджаміном Франкліном у 1777 році[6]. У 1778–1787 роках викладав природничу історію у нім. Collegium Carolinum у Касселі, згодом у 1784–1787 роках у Вільнюському університеті. У 1788 році отримав посаду бібліотекаря в університеті Майнца. Його зусилля протягом цього часу зосереджені на написанні есе з ботаніки та етнології, вступів до різних книг та статей, та перекладі книг про подорожі. Серед останніх були переклади щоденників капітана Кука. Форстер був важливою фігурою періоду Просвітництва у Німеччині. Він листувався із багатьма відомими на той час людьми, у тому числі з його близьким другом Георгом Крістофом Ліхтенбергом. Його ідеї і особистість справили величезний вплив на Александера фон Гумбольдта — одного із найважливіших вчених XIX століття. Коли у 1792 році французи зайняли Майнц, Форстер був одним із засновників Клубу якобінців у місті та став відігравати ключову роль у створенні Республіки Майнца, яка була першою республіканською державою у Німеччині. У липні 1793, коли війська прусської та австрійської коаліції відновили контроль над містом, Форстер перебував у Парижі, як член делегації молодої Республіки Майнца, тоді імператорським указом він був позбавлений прав і засуджений до вигнання з імперії. Перебуваючи під враженням неможливості повернутися до Німеччини, відокремлений від друзів і сім'ї, він помер у Парижі у 1794 році від інсульту. Окремі публікації
Примітки
Посилання
|
_Lob.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
