Гончарук Андрій Іванович
Андрій Іванович Гончарук (нар.9 квітня 1961, м. Київ) — український державний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол[1]. БіографіяАндрій Гончарук народився 9 квітня 1961 року в місті Києві. Закінчивши середню школу № 155 м. Києва, у 1978 році вступив на економічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1983-го року. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР. Протягом 1986—1991 років займав посади молодшого, наукового співробітника, виконуючого обов'язки вченого секретаря та вченого секретаря Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР. У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Вплив науково-технічної революції на характер економічного змагання двох світових систем».[2]. Має вчені звання старшого наукового співробітника (1991 р.) та доцента (2013 р.). У 1991—1992 роках працював на різних керівних посадах у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків України, а у 1992—1999 роках на посадах начальника головного управління, заступника, першого заступника Міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. З 1993 по 2003 рік одночасно є заступником спеціального представника Уряду України при ГАТТ/СОТ, заступником голови урядового комітету України з питань співробітництва з ЄС, співголовою декількох двосторонніх торгово-економічних комісій, главою державної делегації України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі. У цей час він бере участь у багатьох у двосторонніх та багатосторонніх переговорах з зарубіжними партнерами в процесі вступу України у СОТ. Був одним із ініціаторів становлення та розвитку в Україні напрямку міжнародної діяльності — торгової дипломатії.[3] В 1999 році, у віці 37 років, призначений Міністром зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України[4]. На той час наймолодший міністр в усіх урядах України. На цій посаді перебував до початку 2000 року, коли міністерство було реорганізовано. Продовжив займатися зовнішньоекономічним блоком на посаді заступника Міністра економіки України. У 2001—2003 роках — перший заступник Державного секретаря, Державний секретар з питань торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України[5]. З 2000 поєднує державну, дипломатичну діяльність з науково-викладацькою. Професор кафедри міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (2005-2015 роки). У 2003 році він стає головним радником з питань торгової політики та захисту на зовнішніх ринках корпорації «Інтерпайп»[6][7]. З 2005 по 2007 рік Андрій Гончарук є радником прем'єр-міністра[8] з питань багатосторонньої торгової дипломатії, зокрема процесу вступу України в СОТ[9][10]. У 2008 році указом президента призначений заступником Глави Секретаріату Президента України[11]. Будучи де-факто дипломатичним радником Президента України, на займаній посаді він займавався усіма міжнародними питаннями, в тому числі зовнішньоекономічними. З 2010 по 2011 роки перебуває на посаді заступника Глави Адміністрації Президента України[12]. З 2011 року був радником Президента України — керівником Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України[13]. 21 лютого 2014 року подав у відставку[14]. 15 квітня 2013 призначений Представником України у Світовій організації торгівлі[15] та головою Державної комісії з питань співробітництва з СОТ[16]. З квітня 2014 року був дипломатичним радником Президента Л. М. Кравчука. З липня 2014 року по вересень 2019 року був незалежним членом наглядової ради Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна». З квітня 2015 року — віце-президент Української асоціації зовнішньої політики[17]. Володіє англійською мовою. Науковий доробокАндрій Гончарук є автором більше 30-ти наукових праць. Нагороди та звання
Сім'яОдружений, двоє дорослих дітей, онучка, двоє онуків. Захоплення: Примітки
Посилання
|