|
Даргинська мова
Дарги́нська мо́ва — мова, що є рідною для 505 тис. даргинців (Акушинський, Буйнакський, Сергокалинський, Левашинський, Духадаєвський, Кайтагський р-н Дагестану)[1]. Писемна мова базована на Акушинському діалекті. До 1928 р. Даргинська мова використовувала арабський алфавіт, потім латинський до 1938 р. і згодом під впливом радянської влади була введена кирилиця. Іменник має граматичні категорії числа і відмінку, а також ділиться на 3 класи: Ікл.-іменники чоловічого роду(дудеш-батько, урши-син, удзи-брат, мурул-чоловік). Признаками Ікл. є в, й та нульовий показник: дудеш вакІиб-батько прийшов, дудеш сай-батько є, дудеш узар-батько працює. ІІкл.-іменники жіночого роду: неш-мама, рурси-донька, рудзи-сестра, хІунул-дружина(жінка). Признаком ІІкл. є р-:неш рукІиб-мама прийшла, неш сари-мама є, неш рузар-мама працює. До ІІІкл. відносяться всі решта іменників, що не ввійшли до І чи ІІ класу: ута-крісло, ундза-двері, бецІ-вовк, шин-вода. Унц бакІиб-бик прийшов, унц саби-бик є, унц бузар-бик мучиться. В мгожині І і ІІ класи мають показник б- :уршби бакІиб-сини прийшли, рурсби бакІиб-дівчата прийшли. ІІІкл. має показник д- (на початку слова) і р- (в середині чи в кінці): унци дакІиб-бики прийшли, унци лер-бики є. Показники множини є доволі різноманітні: -би,-ти,-ми,-ни,-и,-ри,-хьали; -би: хІули(око)- хІулби, тІул(палець)- тІулби; -ти: адам(чоловік)- адамти, хІейван(тварина)-хІейванти; -ни: багьа(ціна)- багьні; -ми: дабри(взуття)-дабруми, шала(світло)- шалми; -и: унц(бик)- унци, бецІ(вовк)- буцІи; -ри: кабц(шкіра)- кубцри. Відмінки прийнято ділити на 2 групи: абстрактні (називний, ергативний, родовий, давальний, спільний, предметний, орудний) і просторові(місцеві). Приклад«Заповіт» Т.Шевченка даргинською мовою (переклав Рашид Рашидов)
ВебкІибхІели, буркъая хІяб Джерело: Українська бібліотека Примітки
Посилання
Information related to Даргинська мова |
|||||||||||||||||||||||||||||
