Драгутин Бабич

	Драгутин Бабич
Особисті дані
Народження	5 листопада 1897
	Сень, Австро-Угорщина
Смерть	17 травня 1945 (47 років)
	Загреб
Прізвисько	Braco
Громадянство	Королівство Югославія
Позиція	нападник, захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабич.

Драгутин Бабич (сербохорв. Dragutin Babić, нар. 5 листопада 1897, Сень — пом. 17 травня 1945, Загреб) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника, а потім захисника наприкінці кар'єри.

Виступав, зокрема, за клуб «Граджянскі», а також національну збірну Югославії. Чотириразовий чемпіон Югославії. Старший брат футболіста Ніколи Бабича.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1921 року виступами за команду клубу «Граджянскі». Тричі у складі команди цього клубу ставав чемпіоном Югославії. Загалом у складі «Граджянскі» зіграв у 1921—1929 роках в 132 офіційних іграх і забив 86 м'ячів. Серед них 20 матчів і 4 голи у чемпіонаті Югославії, 85 матчів і 67 голів у чемпіонаті Загреба, 24 матчі і 14 голів у кубку Загреба, 2 матчі у кубку Мітропи, 1 матч і 1 гол у кваліфікації до кубку Мітропи.

Завершив професійну ігрову кар'єру у загребській «Конкордії», за команду якого виступав протягом 1929—1931 років. В 1930 році виграв з командою перший в її історії титул чемпіона Югославії. Для потрапляння до фінального турніру клуб посів друге місце у чемпіонаті Загреба, а потім у кваліфікації переміг «Ілірію» з Любляни. У фінальній шістці «Конкордія» набрала 15 очок, на два випередивши «Югославію» і «Хайдук». На рахунку Бабича, якій на той час уже виступав на позиції захисника, 10 матчів у фінальному турнірі і два в кваліфікації^[3]

У 1931 році став з командою срібним призером чемпіонату, зігравши у фінальному турнірі 7 матчів^[4].

Помер 17 травня 1945 року на 48-му році життя.

Виступи за збірну

У 1921 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни лише 10 матчів, забивши 2 голи.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1924 року у Парижі.

Виступав у складі збірної Загреба. Зокрема, у 1924 році у складі збірної міста ставав переможцем кубка короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії. Загребська команда у фіналі перемогла рахунком 3:2 команду Спліта^[5].

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Югославія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи
28.10.1921	Прага	Чехословаччина	6 – 1	Югославія	товариський матч	-
08.06.1922	Белград	Югославія	1 – 2	Румунія	Кубок короля Олександра	-
10.06.1923	Бухарест	Румунія	1 – 2	Югославія	Кубок короля Олександра	-
28.10.1923	Прага	Чехословаччина	4 – 4	Югославія	товариський матч	1
10.02.1924	Загреб	Югославія	1 – 4	Австрія	товариський матч	-
26.05.1924	Коломбо	Уругвай	7 – 0	Югославія	Олімпійські ігри – 1/8	-
10.04.1927	Будапешт	Угорщина	3 – 0	Югославія	товариський матч	-
08.04.1928	Загреб	Югославія	2 – 1	Туреччина	товариський матч	1
15.03.1931	Белград	Югославія	4 – 1	Греція	Балканський кубок	-
19.04.1931	Белград	Югославія	1 – 0	Болгарія	Балканський кубок	-
Усього		Матчів	10		Голів	2