Станом на 1886 рік складалася з 22 поселень, 14 сільських громад. Населення — 7651 особа (3791 чоловічої статі та 3860 — жіночої), 809 дворових господарства[1].
Земля волості
Площа, десятин
У тому числі орної, десятин
Сільських громад
9784
6363
Приватної власності
12193
4535
Казенної власності
105
—
Іншої власності
476
312
Загалом
22538
11210
Основні поселення волості
Сурмичі — колишнє власницьке село за ½ версти від повітового міста, 93 особи, 20 дворів; волосне правління, православна церква. За 2 версти - залізнична станція Дубно.
Вигнанка — колишнє державне село при річці Іква, 90 осіб, 13 дворів, постоялий будинок, цегельний завод.
Знесення — колишнє власницьке село при річці Іква, 87 осіб, 15 дворів, цегельний завод.
Іванне — колишнє власницьке село при річці Іква, 440 осіб, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня, 3 водяних млини.
Мирогоща — колишнє власницьке село, 468 осіб, 57 дворів, православна церква. Поряд колонія чехів із 837 жителями, молитовним буднком, школою, постоялим будинком, 3 лавками
Погорільці — колишнє власницьке село, 1070 осіб, 143 двори, православна церква, постоялий будинок.
Підбірці — колишнє власницьке село при річці Іква, 317 осіб, 50 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Рачин — колишнє власницьке село, 704 особи, 116 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
Страклів — колишнє власницьке село при річці Іква, 220 осіб, 28 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Тараканів — колишнє власницьке село, 279 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 31 жовтня 1933 р. територія міста Дубно розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Дубно і включенням до міста Дубно сіл Сурмичі, Забрам'я, Знесіння, Цегельня, Підбірці, частини села Вигнанка, заплави Страклівщина і урочища Пасіка від села Страклів, парку Палестина, Дубенського ставу і земель католицького монастиря Сестер Божого Провидіння[2].