Ебергард Родт

Ебергард Родт
Народився	4 грудня 1895(1895-12-04)  Мюнхен, Німецький Райх
Помер	14 грудня 1979(1979-12-14) (84 роки)  Мюнхен, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ебергард Родт (нім. Eberhard Rodt; 4 грудня 1895, Мюнхен — 14 грудня 1979, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

4 серпня 1915 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в кавалерії. З 1 жовтня 1936 року — командир 1-го дивізіону 18-го кінного полку. При мобілізації 26 серпня 1939 року призначений командиром 7-го кінного полку. З 15 січня 1940 року — командир 25-го розвідувального батальйону. Під час Французької кампанії відзначився у боях під Гентом. З 16 жовтня 1940 року — командир 66-го моторизованого полку, з 1 жовтня 1941 року — 2-ї, з 1 лютого 1942 року — 22-ї стрілецької бригади. Учасник Німецько-радянської війни. З 1 листопада 1942 року — командир 22-ї танкової дивізії. Його дивізія була розгромлена під Чистяковим і 4 березня 1943 року зведена в бойову групу «Бругсталер», а 7 квітня 1943 року розформована. З липня 1943 року — командир створеної на Сицилії 15-ї моторизованої дивізії. Учасник боїв на Сицилії, в Південній та Північній Італії, з серпня 1944 року — у Франції, з жовтня 1944 року — в Північно-Західній Німеччині. В травні 1945 року здався британським військам у Везермюнде. В червні 1946 року звільнений.

• Лейтенант (26 травня 1915)
• Оберлейтенант (1 листопада 1923)
• Оберстлейтенант (1 березня 1938)
• Генерал-майор (1 березня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 березня 1944)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (30 липня 1915)
  • 1-го класу (10 серпня 1918)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (21 травня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (25 червня 1940)
  • дубове листя (№847; 28 квітня 1945)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (23 серпня 1942)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (25 січня і 13 жовтня 1944)

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998