Жак Одіар
Жак Одіа́р (також Жак Одьяр, фр. Jacques Audiard; нар. 30 квітня 1952, Париж, Франція) — французький кінорежисер і сценарист. Десятиразовий лауреат премії «Сезар», п'ятиразовий номінант на премію «Оскар» за роботу над фільмами «Пророк» (2009) та «Емілія Перес» (2024). ЖиттєписЖак Одіар народився 30 квітня 1952 року в Парижі, у сім'ї відомого французького сценариста Мішеля Одіара. Під час навчання на філологічному факультеті Жак підробляв монтажером і допомагав батькові писати сценарії. Він серйозно збирався стати викладачем літератури, але просте захоплення кінематографом стало його професією. У 1994 році Одіар поставив свій перший фільм «Дивися, як падають люди». Цей похмурий дебютний фільм приніс режисерові-початківцю «Сезара» і премію імені Жоржа Садуля. Через два роки, у 1996 році, вийшов другий фільм режисера — «Нікому невідоми герой». Стрічка, знята за однойменним романом Жан-Франсуа Деньо мала менший успіх у глядачів, але не залишилася зовсім непоміченою. Третій фільм Одіара — «Читай по губах» завоював 9 премій «Сезар» серед яких і «Найкращий фільм». У 2005 Жак Одіар знімає свій четвертий фільм — римейк американського фільму «Пальці», під назвою «І моє серце завмерло». На думку критиків, це той рідкісний випадок, коли римейк не поступається оригіналові. Цього разу фільм Одіара отримав вісім «Сезарів», зокрема як «Найкращий фільм року». Композиторові фільму Александру Деспла також присуджена Премія французьких кінокритиків «Золота зірка», а фільму Премія Національного синдикату французьких критиків за найкращий фільм і Премія Британської кіноакадемії за найкращий фільм іноземною мовою. У 2009 році Жак Одіар поставив фільм «Пророк», який на Каннському кінофестивалі отримав Гран-прі, десять премій «Сезар» та був номінований на «Золотий глобус» та «Оскара» у категорії Найкращий фільм іноземною мовою. У 2015 році кримінальна драма Жака Одіара «Діпан» виборола Золоту пальмову гілку 68-го Каннського кінофестивалю. У 2018 році перший фільм Одіара англійською мовою «Брати Сістерс» був представлений у головній конкурсній програмі 75-го Венеційського міжнародного кінофестивалю та здобув Срібного лева за найкращу режисерську роботу.[2][3] У 2024 році іспаномовний кримінальний мюзикл Одіара «Емілія Перес» увійшов до основної конкурсної програми 77-го Каннського кінофестивалю, де був нагороджений трьома призами, зокрема призом журі. За роботу над фільмом Одіар був номінований на премію «Оскар» як режисер, продюсер, сценарист і співавтор пісні El Mal. Громадська позиціяУ 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на підтримку ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова[4] Фільмографія
Нагороди
Примітки
Посилання |