За участь у загальних штурмових атаках
За участь у загальних штурмових атаках, також вживана назва Загальний штурмовий (нім. Allgemeines Sturmabzeichen) — нагрудний знак, німецька військова нагорода часів Третього Рейху; нагороджувалися солдати і офіцери сухопутних військ. Історія, статут та зовнішній вигляд нагородиНагрудний знак За участь у загальних штурмових атаках, засновано 1 січня 1940 за розпорядженням головнокомандувача Сухопутними військами Вермахту генерал-полковника Вальтера фон Браухіча[1]. Знак вручався офіцерам і солдатам, що не служили в піхоті або мотопіхоті та, відповідно, не мали права отримати Нагрудний Штурмовий піхотний знак. Це були: артилеристи, винищувачі танків, зенітники, сапери, зв'язківці, що брали участь в бойових діях, підтримували атаку піхотних підрозділів та сприяли успішному захопленню позицій противника. Також цією нагородою відзначався медперсонал, котрий отримав поранення на полі бою. До введення 9 березня 1942 нагороди Нарукавний знак «За знищений танк», Загальний штурмовий знак вручався і за одноосібне знищення восьми танків противника або іншої бронетехніки. Ескіз знака був розроблений берлінської фірмою Ернста Пікхауза (нім. Wilhelm Ernst Peekhaus). Всього відбулося понад 460 тис. нагороджень[1]. Підстави для нагородженняРішення про нагородження могло бути прийнято командирами підрозділів, частин і з'єднань до командира дивізії включно. Критерії для нагородження знаком були наступними:
6 червня 1943 було затверджено чотири нових ступеня знака: за 25, за 50, за 75 і за 100 днів боїв. Виходячи з практики суворих умов служби на Східному фронті, для нагородження ветеранів були вироблені особливі критерії, згідно з якими проходження служби в бойових умовах прирівнювалося до «днів боїв», при цьому термін служби враховувалися наступним чином:
Зовнішній вигляд та правила носінняНагрудний знак являє собою диск овальної форми розмірами 53×42 мм і товщиною 6 мм. Нагорода по краю обрамлена вінком з дубового листя та жолудями, по п'ять з кожного боку. У центрі об'ємне зображення імперського орла (символ вермахту), що стискає в пазурах свастику, у нижній частині знака зображено перехрещені ручна граната та багнет. Нагрудні знаки за 25, 50, 75 і 100 днів боїв були схожі за стилем, дизайну і конструкції, проте мали більш великі розміри. Залежно від способу виготовлення нагорода могла бути суцільнолитою або з порожниною[2]. Застібка знаку могла бути широкою або голкового типу. Зворотний бік знака гладкий, можлива наявність клейма фірми-виробника. Нагорода вручалася у паперовому або целофановому конверті із зазначенням її назви. До неї додавався звичайний набір документів з інформацією про ім'я одержувача, назви частини, підписом і штампом. Причина нагородження не вказувалася. Знак носили на нижній частині лівої нагрудної кишені кітеля (мундира) під Залізним хрестом 1-го класу, якщо особа була ним нагороджена. Носіння знака на цивільному одязі заборонялося. Після війни існувала зменшена копія з кріпленням на шпильці для носіння на цивільному одязі, так званий «фрачник» та денацифікований варіант — без свастики. Див. такожПосилання
Примітки
Джерела з інтернету та література
|