Зодіа́к (грец. ζῳδιακός κύκλος — тваринне коло) — пояс на небі, яким рухаються Сонце, Місяць і планети. Зодіак простягається приблизно на 8° на північ і південь від екліптики, яка є видимим шляхом Сонця через небесну сферу протягом року^[1].

У західній астрології зодіак поділяється на дванадцять знаків зодіаку: Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козоріг, Водолій і Риби. Кожен астрологічний знак займає 30° небесної довготи і приблизно відповідає однойменним астрономічним сузір’ям^[2][3]. Однак дати перебування Сонця в цих сузір'ях, визначені в давнину, за останні дві тисячі років змістились приблизно на місяць через прецесію рівнодення так що, наприклад, астрологічний знак Рака найчастіше мають люди, народжені, коли Сонце перебувало в сузір'ї Близнят, знак Близнят — народжені, коли Сонце перебувало в сузір'ї Тельця тощо^[4]. Екліптика також перетинає границі сузір'я Змієносець^[5], яке, однак, в давні часи не включалося в зодіак. Сузір'я Кита й Оріона не перетинаються екліптикою, але перебувають достатньо близько від неї, щоб Місяць і планети могли іноді в них заходити^[6] і таким чином теж можуть включатися в зодіак.

Поділ екліптики на 12 рівних знаків зодіаку виник у вавилонській астрономії в 1-му тисячолітті до н.е. Звідти у II ст. до н.е. він був запозичений у грецьку астрономію. В сучасній астрономії продовжує вживатись екліптична система координат, в якій за основу береться площина екліптики (середина зодіаку).

Слово «зодіак» походить від давньогрецького ζῳδιακός κύκλος (zōdiakòs kýklos)^[7], що означає «тваринне коло», або точніше «цикл/коло маленьких тваринок». Слово ζῴδιον (zōdion) є зменшувальним від ζῷον (zōon) - «тварина»^[8]. Назва відображає велику кількість тварин та інших міфологічних істот серед дванадцяти знаків.

Виділення Зодіаку як кола небесної сфери, вздовж якого відбувається видимий рух Місяця, Сонця і планет, відбулось у Вавилоні. Перша згадка про зодіакальний пояс у письмових джерелах Вавилона є в серії клинописних табличок «Мул Апін» (MUL.APIN — сузір'я Плуга), датованих початком VII століття до н. е.: тексти містять перелік 18 сузір'їв на «шляху Місяця» і вказано, що Сонце і п'ять планет пересуваються цим же шляхом, а також виділяється група при-екваторіальних (відповідно, близьких до екліптики) зір. У VII—VI століттях до н. е. згадується поділ зодіакальної зони на 36 ділянок по 10° (так звані деканати, декани або фаси).

Поділ зодіаку на 12 рівних частин по 30° відбувся, імовірно, на початку V століття до н. е., коли 10°-ні ділянки були згруповані по три — на цей період припадають згадки зодіакальних гороскопів; у вавилонських астрономічних «щоденниках» 12 зодіакальних сузір'їв згадуються з кінця V — початку IV століть до н. е.

Поділ зодіаку на 36—12 ділянок був зумовлений шістдесятковою системою числення Вавилону. Коло поділялося на 360 частин (градусів), що приблизно відповідало кількості днів у році. Зодіакальна вавилонська система служила також і системою небесних координат: екліптичні довготи світил відраховувались в межах зодіакальної ділянки від його західної межі на схід.

Декадна система з 10°-ми ділянками була сприйнята єгипетською астрономією, причому кожній ділянці — декаді — було відповідно призначено деканальні божества (в грецькому варіанті — «декани»). В елліністичному Єгипті користувались комбінованою системою — прикладом чого є так званий Дендерський зодіак (1 ст. до н. е.) — барельеф, котрий розташовувався на стелі одного із приміщень храму богині Хатхор у Дендері, де кожен із дванадцяти зодіакальних секторів розбито на три декани.

Грецька астрономія перейняла зодіакальну систему вавилонян у варіанті з поділом на 12 однакових частин. Перша згадка зодіаку в грецьких джерелах пов'язана з Евдоксом Кнідським — основоположником давньогрецької теоретичної астрономії (середина IV ст. до н. е.) Було виділено окрему групу з 12 сузір'їв, кожне з яких позначалося окремим знаком. Назви знаків і сузір'їв у ті часи збігалися. Знаками зодіаку позначали також місяці^[9].

Давні греки пов'язували знаки зодіаку з міфами: Овен — золоторунний баран, що ніс Фрікса й Геллу, Телець — бик, який викрав Європу, Близнята — Діоскури, Лев — Немейський лев, Стрілець — Кентавр, Рак — рак, що хотів допомогти Лернейській гідрі, коли на неї напав Геракл тощо.

• тропічний
  За часів Гіппарха точка весняного рівнодення розташовувалася у сузір'ї Овна і знак цього сузір'я застосовується для позначення точки весняного рівнодення і досі, хоча за дві тисячі років внаслідок прецесії вона змістилася у сусіднє сузір'я Риб. Перські астрологи середини I тис. н. е. та арабські астрологи наступних століть використовували тропічний Зодіак, що підтверджується збереженими десятками арабських гороскопів на інгресію Сонця в знак Овна: ці інгресії збігалися з датами весняних рівнодень. Саме цей Зодіак використовується західними астрологами і дотепер.
• сидеричний — відлік координат прив'язаний до визначених зірок, відповідно, до сузір'їв.
  Власне сидеричний Зодіак використовується в індійській астрології, маючи кілька варіантів.

Внаслідок явища випередження рівнодень тропічне зодіакальне коло зміщується не лише на фоні нерухомих зодіакальних сузір'їв, а й щодо сидеричного зодіакального кола, або, аналогічно, сидеричний та тропічний зодіаки дуже повільно зміщуються один щодо іншого. Раз на понад дві тисячі років інший знак сидеричного зодіаку персікається з 0°Овна тропічного, що початкує зміну астрологічної ери (наприклад, закінчення ери Риб та настання ери Водолія).^[10]

Традиційно Знаки Зодіаку згруповані за різними ознаками:

• трипліцитети стихій: вогняний (Овен, Лев, Стрілець), повітряний (Близнята, Терези, Водолій), земний (Телець, Діва, Козоріг) та водяний (Рак, Скорпіон, Риби);
• чоловічі (вогняні та повітряні) і жіночі (земні та водяні);
• кардинальні: Овен — знак весняного рівнодення, Терези — осіннього, Рак — знак літнього сонцестояння, Козоріг — зимового. Ці знаки Зодіаку названі кардинальними (поворотними, або кутовими), оскільки із «входженням» до них Сонця відбуваються зміни у співвідношенні тривалості дня і ночі, тобто зміна пори року.
• фіксовані (або нерухомі): Телець, Лев, Скорпіон, Водолій; ці знаки наступні за кардинальними;
• мутабельні (або перехідні): Близнята, Діва, Стрілець, Риби; ці знаки наступні за фіксованими, завершують пору року.

Знаки Зодіаку не є тотожним терміном до зодіакальних сузір'їв.

До зодіакальних сузір'їв належать Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козоріг, Водолій, Риби.

Важливо розрізняти знаки зодіаку від сузір'їв, пов'язаних з ними, але не тільки через віддалення їх один від одного з причини прецесії рівнодень, а ще й тому, що сузір'я різноманітні за формою та розміром і займають різну ширину екліптики. Наприклад, сузір'я Діви займає в п'ять разів більше екліптичної довготи, ніж сузір'я Скорпіона. Знаки зодіаку, з іншого боку, абстраговані від сузір'їв, і становлять рівно одну дванадцяту частину від повного кола кожен, тобто 30°-ий сектор, або ж шлях, пройдений Сонцем приблизно за 30,4 днів.

Межі нинішніх сузір'їв було визначено 1930 року Міжнародним астрономічним союзом. Власне екліптика проходить через ще одне (тринадцяте) сузір'я — Змієносця — розташоване між Скорпіоном і Стрільцем, на що також вказано в Альмагесті Птолемея. Сонце проходить через сузір'я Змієносця в період 30 листопада — 17 грудня. До знаків зодіаку, відповідно до традиційних астрологічних шкіл, сузір'я Змієносець не належить.

У наступній таблиці порівнюються дати періодів (за Григоріанським календарем), коли Сонце входить

• до знаку тропічного зодіаку (тропічна астрологія)
• до знаку сидеричного зодіаку (станом на 2011 р., індійська астрологія)
• до сузір'я з такою ж назвою, як у знака, враховуючи межі сузір'ів, визначені 1930 року Міжнародним астрономічним союзом.

Знак зодіаку				Сузір'я
назва	символ	тропічний зодіак	сидеричний зодіак (Джйотиша[11])	назва[12]	перебування Сонця у сузір'ї	тривалість перебування	найяскравіша зірка сузір'я[13]
Овен		21 березня — 20 квітня	Меша (Aries) 14 квітня — 15 травня	Овен	19 квітня — 14 травня	25.5 доби	Гамаль
Телець		21 квітня — 21 травня	Врішабха (Taurus) 15 травня — 15 червня	Телець	14 травня — 21 червня	38.2 доби	Альдебаран
Близнята		22 травня — 21 червня	Майтхуна (Gemini) 15 червня — 17 липня	Близнята	21 червня −21 липня	29.3 доби	Поллукс
Рак		22 червня — 22 липня	Карка (Cancer) 17 липня — 17 серпня	Рак	21 липня — 11 серпня	21.1 доби	Альтарф
Лев		23 липня — 22 серпня	Сімха (Leo) 17 серпня — 17 вересня	Лев	11 серпня — 17 вересня	36.9 доби	Регул
Діва		23 серпня — 23 вересня	Канья (Virgo) 17 вересня — 17 жовтня	Діва	17 вересня — 31 жовтня	44.5 доби	Спіка
Терези		24 вересня — 23 жовтня	Тула (Libra) 17 жовтня — 16 листопада	Терези	31 жовтня — 21 листопада	21.1 доби	Зубен Ельшемалі
Скорпіон		24 жовтня — 22 листопада	Врішчіка (Scorpio) 16 листопада — 16 грудня	Скорпіон	21 листопада — 30 листопада	8.4 доби	Антарес
-		-	-	Змієносець	30 листопада — 18 грудня	18.4 доби	Рас Альхаг
Стрілець		23 листопада — 21 грудня	Дхану (Sagittarius) 16 грудня — 14 січня	Стрілець	18 грудня — 21 січня	33.6 доби	Каус Австраліс
Козоріг		22 грудня — 20 січня	Макара (Capricorn) 14 січня — 13 лютого	Козоріг	21 січня — 17 лютого	27.4 доби	Шедді
Водолій		21 січня — 19 лютого	Кумбха (Aquarius) 13 лютого — 15 березня	Водолій	17 лютого — 13 березня	23.9 доби	Садалсууд
Риби		20 лютого — 20 березня	Міна (Pisces) 15 березня — 14 квітня	Риби	13 березня — 19 квітня	37.7 доби

У Unicode символи знаків зодіаку закодовані в блоці «Miscellaneous Symbols». Їх можна змусити виглядати як текст, додавши U+FE0E, або як емодзі, додавши U+FE0F^[14]:

• Зорі
• Китайський зодіак

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• NICHOLAS DEVORE: The Encyclopedia of Astrology
• Г. Е. Куртик О происхождении названий греческих зодиакальных созвездий [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] Виет 2002. Т. 23. № 1. С.76-106 (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зодіак