Калєтнік Ігор Григорович

Ігор Григорович Калєтнік
11-й Перший заступник Голови Верховної Ради України
13 грудня 2012 — 22 лютого 2014
Попередник	Адам Мартинюк
Наступник	Андрій Парубій
Народився	16 липня 1972(1972-07-16) (52 роки) село Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	агроном, адвокат, політик
Громадянство	Україна
Alma mater	Національний університет «Одеська юридична академія»
Політична партія	КПУ
Батько	Григорій Калетнік
Мати	Калетнік Галина Василівна
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
6-го скликання
Комуністична партія України	23 листопада 2007	—	4 лютого 2011
7-го скликання
Комуністична партія України	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

І́гор Григо́рович Калє́тнік (*16 липня 1972, Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область) — український політик і державний діяч, народний депутат України 7-го скликання, колишній Перший заступник Голови Верховної Ради України, заслужений юрист України.

Народився 16 липня 1972 у селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області.

Вінницький сільськогосподарський інститут (1993), агроном.

Вінницький сільськогосподарський інститут, факультет післядипломної освіти (1999), «Облік і аудит».

Київський університет імені Тараса Шевченка (2001), юрист.

Кандидат юридичних наук (з 2004), захистив дисертацію на тему: «Зобов'язання, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів, в цивільному законодавстві України» в Одеській національній юридичній академії.

З 1995 року працював в митних органах. Обіймав посади інспектора, заступника начальника відділу, начальника відділу Вінницької митниці (березень 1995 — вересень 1998 року);

Заступник начальника, начальник Подільської регіональної митниці (вересень 1998 року — травень 1999);

Начальник Херсонської митниці (травень 1999 — жовтень 2000 року);

Начальник Рава-Руської митниці (жовтень 2000 — грудень 2000 року);

Начальник Галицької митниці (грудень 2000 — липень 2002 року);

Начальник Роздільнянської митниці (липень 2002 року — вересень 2002);

Заступника начальника (жовтень 2002 року — квітень 2003), начальник Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби України (квітень 2003 — жовтень 2003 року);

Начальник Чорноморської регіональної митниці (жовтень 2003 — лютий 2005 року);

З 14 травня 2004 року державний радник митної служби 3 рангу.^[1]

Директор Департаменту по боротьбі з митними правопорушеннями Держмитслужби України (лютий 2005 — квітень 2005 року). У квітні 2005 року звільнився за власним бажанням.

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва (вересень 2005 — квітень 2006 року).

У квітні 2006 року, після того, як суд визнав звільнення з цієї посади у 2005 році тиском з боку керівника Державної митної служби Володимира Скомаровського, повернувся на посаду директора Департаменту по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.

На чергових виборах до Верховної Ради України у 2006 році — кандидат у народні депутати України від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція», № 11 в списку. На час виборів: суддя Дніпровського районного суду міста Києва, безпартійний.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до лютого 2011 року від КПУ, № 16 в списку. На час виборів: директор Департаменту організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України, безпартійний. Член фракції КПУ (з листопада 2007), Голова Комітету боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з грудня 2007).

22 березня 2010 призначений Головою Державної митної служби України.^[2]

4 лютого 2011 року Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата України Калєтніка у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.^[3]

З 20 серпня 2010 року Дійсний державний радник митної служби України.^[4]

22 листопада 2012 року звільнений з посади Голови Державної митної служби України у зв'язку з обранням народним депутатом України.^[5]

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року від КПУ, № 7 у списку. На час виборів: Голова Державної митної служби України.

13 грудня 2012 року обраний Першим заступником Голови Верховної Ради України 7-го скликання.^[6].

22 лютого 2014 року подав у відставку^[7].

В червні 2014 року вийшов з фракції та партії КПУ.

На позачергових виборах до Верховної Ради України балотувався як самовисуванець по одномандатному виборчому округу № 41. Проте, Центральна виборча комісія не передала Окружній виборчій комісії № 41 бюлетені і вибори на даному окрузі не відбулися.

Родина Калетників тричі передаровувала квартиру, щоб залишити її у своїй власності.^[8]

Центр протидії корупції вказав, що Калетнік у своїй декларації за 2013 рік зазначив, що отримав подарунків на суму майже 70 мільйонів гривень.^[9]

За підтримку Диктаторських законів його було оголошено в розшук, але 8 травня Печерський районний суд Києва задовольнив скаргу представника Калєтніка і зобов'язав Генпрокуратуру скасувати його розшук. За даними правоохоронців, Калєтнік переховувався в Росії. Наприкінці жовтня 2019 року стало відомо, що він повернувся в Україну і перебуває тут тривалий час.

У червні 2021 року суд задовольнив клопотанням матері Ігоря Калєтніка, Галини Калєтнік і повернув їй у власність 14 гектарів Бучанського лісу. Після рішення суду Ігор Калєтнік переоформив майно на себе.^[10]

• Заслужений митник України (2001).
• Дійсний державний радник митної служби України (20 серпня 2010)
• Заслужений юрист України (22 червня 2004) — за значний особистий внесок у захист економічних інтересів України, зразкове виконання службового обов'язку, високий професіоналізм^[11]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Калєтнік Ігор Григорович

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калєтнік Ігор Григорович

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.