Кам'янецький повіт
Герб повіту
Губернія	Подільська губернія
Центр	Кам'янець-Подільський
Площа	~2870 (1897)
Населення	266 350 осіб (1897)
Попередники	Кам'янецький повіт
Наступники	Кам'янецька округа

Кам'янецький повіт — з 1434 року, коли західна частина Поділля разом за Галичиною були інкорпоровані Польським Королівством, центральний повіт Подільського воєводства.

Кам'янець-Подільський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Кам'янець-Подільський.

Повіт займав південно-західний кут губернії. На півночі межував з Проскурівським, на сході з Ушицьким повітами Подільської губернії. Площа близько 2540 верст² (2870 км²).

Поверхню Кам'янецького повіту перетинають гори Медобори. Починаються вони на Поділлі між Сатановим і Вільхівцями, далі тягнуться біля Гусятина, Івахновець, Лянцкоруня, Білої, Нігина на Гуменці та Супруньківці і далі до Дністра, понижаються біля Субоча і пропадають зовсім нижче Ямполя.

Повіт поділявся на 160 сільських громад і 14 волостей та 1 місто:

• місто Кам'янець з передмістями Біланівка, Кармелітанське, Новий План, Польські Фільварки, Руські Фільварки, Солдатська Слобода, місцевостями Зіньківці, Карвасари.
• Баговицька,
• Бережанська,
• Вільховецька,
• Гавриловецька,
• Городоцька,
• Довжоцька,
• Купинська,
• Куявська,
• Лянцкорунська,
• Маківська,
• Орининська,
• Рихтецька,
• Смотрицька,
• Циківська.

В повіті було 16 містечок та 202 села.

В Кам'янці знаходилася 8 класова гімназія, прогімназія, семінарія православна, гімназія жіноча, духовна жіноча школа, приватний жіночий пансіонат, 2 класова міська школа, народна школа при церкві. В Привороттю була духовна школа і окрім того в волостях народні школи. В Кам'янці було 3 шпиталі, аптек було 5 (2 в Камянці і по одній в Гусятині, Смотричу, Городку. З Кам'янця до Ушиці та до Проскурова йшли поштові тракти.

В Кам'янецькому повіті було 72 фабрики, на яких працювало 1304 особи.

В повіті знаходиться 134 церкви та монастирів, з них 68 з дерева. В місті Кам'янці знаходилося 4 костьоли, а в повіті 10 костьолів (в Збрижу, Чорнокозинцях, Городку, Зінківцях, Черчі, Куківцях, Жванцю, Смотричу, Заліссю, Оринині)

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 266 350 чоловік. З них 78,94 % — українці, 13,93 % — євреї, 4,1 % — росіяни, 2,73% — поляки^[1].

• Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• Powiat kamieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 761. (пол.)

• Karta kamienieckiego powiatu — Wilno, 1820^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Kamieniec Podolski, Zone 11 Kol. XXXV — Wiedeń: Kaiserlich-Königliches Militär-Geographisches Institut, 1915

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.