Літинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії , утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Літин (1796—1921), Хмільник (1921—1923).
Повіт був розташований на півночі губернії. На сході і півдні межував з Вінницьким повітом , на південному заході Могилівським , на заході Летичівським повітами Подільської губернії, на північному заході з Старокостянтинівським і на півночі з Новоград-Волинським і Житомирським повітами Волинської губернії . Займав площу 304 969 десятин (3 332 км² ).
Склад
Волості на 1885 рік:[ 1] Вівсяницька , Качанівська , Літинецька , Межирівська , Сосонська , Старо-Синявська , Уланівська , Хмільницька , Янівська .
Станом на 1885 рік налічував 198 сільських громад, 243 поселення у 9 волостях. Населення — 107 079 осіб (53212 чоловічої статі та 53867 — жіночої), 16 709 дворових господарства.
Земля повіту
Площа, десятин
У тому числі орної, дес.
Сільських громад
120162
88437
Приватної власності
151150
75717
Казенної власності
14390
268
Іншої власності
6795
4647
Загалом
292497
169069
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 210 502 чоловік. З них 83,14 % — українці , 11,43 % — євреї , 3,47 % — росіяни , 1,37 % — поляки [ 2] .
Населених пунктів було 502, в тому числі 3 міста (Літин і заштатні Хмільник і Сальниця ) і 5 містечок .
Міста:
Літин з передмістями Свидзинці, Селище, Скали та хутором Літин
Хмільник з передмістями Глудзанівка, Свічкарівка, Угринівка, хутором Бутків, Слободою, селами Мазурівка та Парубинець
Сальниця з передмістями Бурти, Заріччя, Слобідка, Чемерисівка, Шпиль.
Волості на 1895[ 3] , 1905[ 4] і 1913[ 5] рік: Багринівська , Вівсяницька, Кожухівська , Межирівська, Пилявська , Сосонська, Старо-Синявська, Терешпільська , Уланівська, Хмільницька.
На початку 1920-х років центр повіту було перенесено до міста Хмільник[ 6] . Назва повіту при цьому залишилася незмінною.
Волості на 1921 рік: Багриновецька, Кожухівська, Пилявська, Сосонська, Старосинявська, Уланівська, Хмільницька. Вівсяницька та Межирівська волості відійшли до новоутвореного Жмеринського повіту .
Примітки
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009 .
↑ Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь . — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
↑ Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія . — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
↑ Перенесение уездного центра в г. Хмельник (протокол беспартийной конференции 13.XI.1920) // Державний архів Вінницької області. Ф. Р-2625. Оп. 2. Од. зб. 75. Арк. 66 (Подольский губревком).(рос.)
Джерела
Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб . : Ф. А. Брокгауз , И. А. Ефрон , 1890—1907. (рос.)
рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Округи (1923—1925) Повіти (1797—1923) Повіти (1795—1797)