|
Карл Коллер (генерал)
Карл Коллер (нім. Karl Koller; 22 лютого 1898, Глонн — 22 січня 1951, Глонн) — начальник Генерального штабу люфтваффе, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. БіографіяКарл Коллер народився в сім'ї комісара поліції Йозефа Коллера у верхньо-баварському місті Глонн. Там же він пройшов навчання до народної школі. Після початку Першої світової війни 11 серпня 1914 року вступив добровольцем в баварський залізничний запасний батальйон. Пройшов підготовку в автомобільній і льотних школах. З грудня 1917 року — льотчик-винищувач. 25 травня 1918 взятий в полон британською армією. У грудні 1919 року повернувся до Німеччини і 12 лютого 1920 року вступив на службу в 1-ю поліцейську льотну ескадрилью обер-вахмістром. Служив в поліції Мюнхена. З 1932 року — інструктор Мюнхенського поліцейського офіцерського училища. 1 серпня 1935 переведений в Люфтваффе. Закінчив Військову академію ВПС в Берліні-Гатові (1937). З 1 січня 1938 року 0151 начальник оперативного відділу штабу V авіаційного округу, з 1 липня 1938 року — 3-го авіаційного командування, з 1 лютого 1939 року — 3-го повітряного флоту генерала Гуго Шперрле. 1 січня 1941 року у час проведення операції «Лондонський бліц» замінив генерала Гюнтера Кортена на посаді начальника штабу цього флоту. Для операції «Морський лев» оберст-лейтенант Коллер був призначений начальником оперативного відділу 3-го повітряного флоту, що координував свої дії з 9-ю армією. 4 вересня 1943 року очолив Оперативний штаб Генерального штабу Люфтваффе, змінивши генерала Рудольфа Майстера. Був найближчим співробітником генералів Гюнтера Кортена і Вернера Крайпо за оперативними розробками планів Люфтваффе. 20 липня 1944 року перебував на нараді у Адольфа Гітлера в його ставці в Растенбурзі і під час вибуху бомби був важко поранений і 1 вересня 1944 зарахований в резерв. 1 листопада 1944 року, після відставки В. Крейпо, став останнім в історії Третього рейху начальником Генерального штабу Люфтваффе. Коллер був у фюрербункері Адольфа Гітлера в Берліні 20 квітня 1945 року на святкуванні останнього дня народження диктатора. Незважаючи на те, що ряд високопоставлених осіб вночі покинули місто, Коллер залишився командувати ВПС у сусідньому Вердері. Гітлер наказав Коллеру направити всі наявні літаки для надання допомоги в наступі Феліксу Штайнеру. Однак, з невеликим загоном, Штайнер був не в змозі прийти на допомогу обороні міста. 23 квітня 1945 року перебуваючи на півдні Німеччини, разом з Гансом Ламмерсом і Філіппом Боулером підтримав ініціативу Германа Герінга прийняття Герінгом на себе функцій керівника уряду, зважаючи на неможливість Гітлера з Берліна керувати країною. У той же день за наказом Мартіна Бормана всі четверо були заарештовані загоном СС за звинуваченням у державній зраді. Борман в спеціальній телеграмі шефу РСХА Ернсту Кальтенбруннеру наказав розстріляти зрадників, але наказ залишився невиконаним. 5 травня 1945 року загін СС передав охорону змовників підрозділам Люфтваффе, після чого вони були негайно звільнені. 8 травня 1945 разом з Герінгом був заарештований американськими військами і інтернований. Після закінчення війни Коллер утримвувався англійцями під вартою в Оксфорді; в цей час його відвідав Чарльз Ліндберг. Коллер був випущений в грудні 1947 року і повернувся в Баварію. У 1949 році він опублікував свій військовий щоденник-мемуари «Останній місяць», в якому міститься інформація про останні дні життя Гітлера під час битви за Берлін. Звання
Нагороди
Література
ПосиланняПримітки |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
