|
Конус виносу Ко́нус ви́носу[1][2][3], ко́нус ви́несення[4] (англ. alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone; нім. Schuttkegel m, Schuttfächer m, Schwemmkegel m, Schuttfächer m, Endschwemmkegel m) — 1) форма рельєфу і 2) геологічне тіло. ГеологіяКонус винесення у геології — геологічне тіло, складене уламковим матеріалом, який відкладався у формі віяла, наприклад, алювіальний конус винесення[2]. Фізична географіяКонус винесення у фізичній географії — форма рельєфу, утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини, де відбувається різке зменшення сили потоку[1][2][3]. Має вигляд плоского напівконуса, який повернений вершиною проти течії водотоку[1][5]. В межах конуса винесення водотік розпадається на окремі рівчаки, які розходяться віялом до країв конуса[6]. Особливо великі конуси винесення утворюються при виході гірських річок на рівнину[3]. Підводні конуси винесення виявлені в гирлах підводних каньйонів та в межах шельфу Чорного та Азовського морів[6]. Розрізняють наземні (утворюються при виході на рівнину гірських річок) та підводні конуси винесення (у гирлах підводних каньйонів, мулистих потоків)[3]. На конусах винесення часто розташовуються населені пункти[1][3]. Природокористування на конусах виносу вирізняється певними особливостями. Поширення в УкраїніВ Україні поширені на передгірних рівнинах Карпат і Кримських гір, вздовж Гологоро-Кременецького кряжа, Канівських гір та окраїнах Середньоруської височини[3]. Підводні конуси виносу є на дні водойм, зокрема у гирлах підводних каньйонів і на шельфах Чорного та Азовського морів[2][3]. Див. також
Література і джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конус виносу
Примітки
|
