Космін Моці
Космін Моці (рум. Cosmin Moți, нар. 3 грудня 1984, Решица) — колишній румунський футболіст, захисник. Моці розпочав свою кар'єру в «Університаті» (Крайова), а потім перейшов у «Динамо» (Бухарест), з яким став чемпіоном Румунії, володарем Кубка та Суперкубка Румунії. Під час гри за «Динамо» він також недовго віиступав на правах оренди в клубі італійської Серії А «Сієна». У червні 2012 року Моці підписав контракт з «Лудогорецем», з яким він дев'ять разів поспіль ставав чемпіоном Болгарії, а також виграв два Кубки Болгарії та чотири Суперкубки. У травні 2015 року південна трибуна «Лудогорець Арени» була офіційно перейменована на трибуну «Моці» на знак визнання його унікального внеску в першому в історії виходу клубу до групового етапу Ліги чемпіонів. По завершенніі ігрової кар'єри став технічним директором клубу. Також провів п'ятнадцять матчів за національну збірну Румунії, з якою був учасником чемпіонатів Європи 2008 та 2016 років. Клубна кар'єраНародився 3 грудня 1984 року в місті Решица. Вихованець футбольної школи клубу «Решица». Погравши на різних вікових рівнях за «Решицю», Космін Моці так і не встиг зіграти жодного матчу за основну команду і вже в 17 років вирушив до «Університаті» (Крайова), в якій провів три сезони, взявши участь у 39 матчах чемпіонату. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Динамо» Бух., до складу якого приєднався влітку 2005 року. Дебют у складі «Динамо» виявився достатньо успішним. Перший матч за столичний клуб Моці провів 11 серпня 2005 року проти Омонії з Нікосії в рамках кваліфікації Кубка УЄФА. У тому ж місяці Космін встиг виграти перший трофей у своїй кар'єрі — Суперкубок Румунії, обігравши свого найзапеклішого суперника «Стяуа» 3:2. Другий сезон Моці в Бухаресті став чемпіонським і футболіст вирішив спробувати свої сили на вищому рівні. Влітку 2008 року Космін на правах оренди перейшов в італійську «Сієну», проте до кінця року зіграв за команду лише чотири матчі, через що в лютому 2009 року повернувся в «Динамо»[1], де зіграв ще чотири роки. Завершив свою кар'єру у складі «Червоних собак» так само, як і починав — виграним трофеєм. 25 травня 2012 року, через рік після прикрої поразки від «Стяуа» (1:2) у фіналі Кубка Румунії, Динамо знову дісталося до вирішального матчу в тому ж турнірі, де здолало сусідів з «Рапіда» (1:0). Цей трофей став останнім у «домашній» кар'єрі Косміна, і вже через кілька тижнів він перебрався в болгарський «Лудогорець»[2]. За болгарський клуб Моці також свій перший матч провів у єврокубках. Цього разу в Лізі чемпіонів, де разградці протистояли загребському «Динамо». Відтоді Космін Моці став стабільним гравцем основи «Лудогорця». 27 серпня 2014 року, наприкінці додаткового часу матчу раунду плей-оф Ліги чемпіонів проти «Стяуа» був змушений зайняти позицію воротаря після видалення Владислава Стоянова, надівши футболку запасного голкіпера команди Івана Чворовича[3]. До закінчення овертайму він встиг відзначитися вдалою грою на виході при подачі з кутового[4], після чого була серія післяматчевих пенальті, яка почалася з точного удару Моці, а надалі він відбив два удари суперника, причому останній удар взяв «намертво», після чого з м'ячем побіг святкувати історичний перший вихід клубу в груповий етап Ліги чемпіонів з уболівальниками на трибуни[3][5]. Незабаром після матчу власник «Лудогорця» Кирил Домусчієв запропонував назвати на честь Моці одну з трибун на новому домашньому стадіоні клубу[6][7]. Сам Космін заявив, що він в перший раз вирішив встати в ворота, і це вийшло для нього вдало, але він не збирається міняти своє амплуа і буде продовжувати грати в ролі захисника[8]. Його виступ у пам'ятному поєдинку висвітлювався в головних міжнародних спортивних ЗМІ Європи та світу, а деякі експерти вважають цей матч одним із найдраматичніших в історії Ліги чемпіонів[9][10][11]. 15 травня 2015 року на стадіоні «Лудогорець Арени» відкрили трибуну його імені, а 12 вересня 2015 року президент Республіки Болгарія Росен Плевнелієв нагородив його орденом «Стара планина» за заслуги в матчі проти «Стяуа»[12]. Моці оголосив про завершення кар’єри 15 травня 2021 року після того, як «Лудогорець» виграв свій 10-й титул чемпіона поспіль. Всього румун встиг відіграти за команду з міста Разграда 296 ігор в усіх турнірах і забив 37 голів. Натомість 7 червня 2021 року Моці був названий новим технічним директором «Лудогорця»[13]. Виступи за збірніПротягом 2003–2006 років залучався до складу молодіжної збірної Румунії. На молодіжному рівні зіграв у 21 офіційному матчі, забив 1 гол. 6 лютого 2008 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в товариській грі проти збірної Ізраїлю. Влітку того ж року у складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, проте на поле так жодного разу і не вийшов. До кінця року всього зіграв у чотирьох матчах, після чого перестав викликатись до збірної. 7 жовтня 2011 року після тривалої перерви повернувся до збірної, провівши повний матч проти збірної Білорусі (2:2) в рамках відбору на Євро-2012, після чого знову перестав викликатись до її складу. З 2016 року знову став стабільно виступати за збірну і того ж року поїхав у її складі на чемпіонат Європи 2016 року, де на поле, втім, не виходив. Надалі з командою брав участь у невдалому для румунів відборі на чемпіонат світу 2018 року, а також провів два матчі у Лізі націй 2018/19, допомігши команді підвищитись у класі. Останній матч за національну збірну провів 26 березня 2019 року проти Фарерських островів (4:1) у відбірковому турнірі до Євро-2020. Всього провів у формі головної команди країни 15 матчів. Статистика виступівСтатистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну — Румунія
Титули і досягнення
Індивідуальні
Примітки
Посилання
|