Адріан Муту
Адріа́н Му́ту (рум. Adrian Mutu, [adriˈan ˈmutu], (ⓘ), нар. 8 січня 1979, Келінешть) — румунський футболіст, в минулому нападник збірної Румунії. Після завершення кар'єри гравця — футбольний тренер. Клубна кар'єраПочаток кар'єриНародився 8 січня 1979 року в комуні Келінешть. Вихованець футбольної школи клубу «Арджеш». Дебютував за основну команду 15 березня 1997 у грі проти «Оцелула». Всього Муту провів за «Арджеш» 41 матч і забив 11 голів, після чого був проданий в бухарестське «Динамо» за 600 тис. євро. Його відмінна гра за «Динамо» показувала, що Муту недовго залишилося грати в Румунії. Він забив 22 голи в 33 іграх і вніс великий внесок в успіх «Динамо» в чемпіонаті і Кубку країни. Однак коли клуб виграв ці трофеї, Муту вже був відпущений грати за міланський «Інтер». Виступи в ІталіїПриєднавшись до «Інтеру» в середині сезону 1999/2000 за 6 мільйонів євро, Муту відмінно дебютував у Кубку Італії, забивши у дербі з «Міланом» вже через 9 хвилин після своєї появи на полі, чим допоміг своїй команді встановити остаточний рахунок 3:2. Однак він не зміг підтримувати ту ж форму в Серії А. Він провів всього 10 матчів і не забив жодного гола. У наступному сезоні він був відправлений в оренду в «Верону», яка згодом викупила його трансфер за 4 мільйони євро. У матчі 18-го туру чемпіонату 2001/02 Муту забив два голи у Римі місцевій «Ромі», що, втім, не врятувало «Верону» від поразки з рахунком 2:3. У сезоні 2001/2002 він був куплений «Пармою» за 10 мільйонів євро, де став діяти у нападі в парі з Адріано, забивши за сезон 17 голів в Серії А. «Челсі» та допінг-скандал1 серпня 2003 року він був куплений за 22,5 млн євро англійським «Челсі», в якому новий власник команди Роман Абрамович почав масове підсилення і грошові вливання. У перших чотирьох матчах він забив три голи, в тому числі один на виїзді проти «Тоттенгем Готспур», але поступово його результативність впала і в підсумку в його активі на кінець сезону було тільки 6 голів в 27 матчах Прем'єр-ліги, а також один гол в Лізі чемпіонів проти «Лаціо». В тому сезоні «Челсі» досяг півфіналу Ліги чемпіонів УЄФА, що стало найвищим результатом для команди. У сезоні 2004/05 у Муту склалися складні стосунки з новим головним тренером Жозе Моурінью. Муту звинувачував Моурінью в брехні про те, що він був травмований під час матчу відбіркового раунду чемпіонату світу 2006 зі збірною Чехії. У вересні 2004 року після допінг-проби в крові у Муту був виявлений кокаїн і він був звільнений з клубу 29 жовтня 2004 року. Він також отримав 7-місячну дискваліфікацію та штраф у 20 тисяч фунтів від Футбольної асоціації Англії. 6 червня 2008 року ФІФА зобов'язала Муту виплатити «Челсі» компенсацію в розмірі 9,6 мільйона фунтів (12 мільйонів євро). 31 липня 2009 року Спортивний арбітражний суд відхилив протест Муту про зменшення розміру штрафу, і навіть збільшив його до 14,65 мільйона фунтів (17,17 мільйона євро). Це найбільший штраф, коли-небудь накладений ФІФА. Однак 20 жовтня 2009 року швейцарський суд постановив, що Муту не зобов'язаний виплачувати «Челсі» штраф[1]. Але все ж, 14 червня 2010 року Спортивний арбітражний суд Лозанни залишив у силі рішення ФІФА у справі Адріана Муту. ФІФА ухвалила, що гравець повинен заплатити своєму колишньому клубу 14,3 мільйона фунтів (17,2 мільйона євро)[2]. Повернення в Італію12 січня 2005 року, будучи ще дискваліфікованим, Муту підписав п'ятирічний контракт з італійським «Ювентусом». Так як «Ювентус» не міг придбати ще одного гравця, який не є громадянином Євросоюзу, то вони попросили зробити це дружній їм клуб «Ліворно», який відразу ж продав Муту в «Ювентус». Він вперше з'явився у складі «бьянконері», вийшовши на заміну в матчі з «Кальярі» в останньому турі. У сезоні 2005/06 він забив 7 м'ячів в 32 матчах. У Ліги чемпіонів Муту зіграв 8 матчів і забив 1 гол. Проте влітку 2006 року розгорівся корупційний скандал, внаслідок якого туринців було відправлено в Серію Б.
8 липня 2006 «Фіорентина» купила Муту за 8 мільйонів євро. Муту знову опинився під керівництвом чудово знайомого йому ще по «Пармі» Чезаре Пранделлі. Муту виявився дуже вдалим партнером для нападника Луки Тоні — разом вони забили 32 м'ячі в сезоні 2006/07. Муту був названий найкращим гравцем сезону за версією «Il Calcio», на його рахунку 16 голів і 8 гольових передач в 33 матчах. Після цього сезону «Рома» запропонувала за Муту 20 мільйонів євро, але він вирішив продовжити контракт з «Фіорентиною». 30 листопада 2008 року, в його 200-му матчі в Серії А, Муту був капітаном «Фіорентини» в матчі з «Ромою». 2 лютого 2009 року Муту забив свої 100-й і 101-й м'ячі у Серії А в матчі з «Болоньєю». 15 лютого 2009 Муту оформив свій перший хет-трик у матчі з «Дженоа». Після того, як генуезці повели з рахунком 3:0, Муту реалізував пенальті, забив зі штрафного і з гри в компенсований час, зробивши рахунок нічийним — 3:3. Незважаючи на важку травму ліктя, Муту забив 14 голів в сезоні 2008/2009, разом з Альберто Джилардіно вони стали однією з десяти найкращих зв'язок нападників в історії «Фіорентини», які забили найбільше м'ячів за один сезон (33 м'ячі на двох в сезоні 2008/2009). Наприкінці січня 2010 року в пробі Муту, взятої після матчу серії А з «Барі», був виявлений сибутрамін[4], внаслідок чого 19 квітня Муту був дискваліфікований на термін в 9 місяців[5]. Дискваліфікація футболіста закінчилася 29 жовтня 2010 року, після чого Муту повернувся до матчів команди, зігравши до кінця сезону 2010/11 20 матчів в Серії А, в яких забив 4 голи. 23 червня 2011 року Муту перейшов в «Чезену», підписавши контракт на 2 роки[6][7][8]. Проте за підсумками першого ж сезону 2011/12 команда зайняла останнє 20 місце і вилетіла з Серії А, після чого румун покинув команду. «Аяччо»28 серпня 2012 року Адріан на правах вільного агента підписав контракт з французьким «Аяччо» з однойменного міста[9]. За новий клуб румун забив 4 голи у 18 матчах, чим привернув увагу «Дженоа» у січні 2013 року — італійський клуб збиралася посилити лінію нападу, але французька команда навідріз відмовилася розлучатися з форвардом, розраховуючи на нього в боротьбі за виживання в Лізі 1, проте з літа 2013 року він не забив жодного разу. 9 листопада 2013 року румунський клуб 2-го дивізіону «Петролула» повідомив, що Муту приєднається до команди як граючий тренер у січні 2014 року[10], тому по закінченні 2013 року французький клуб і гравець розірвали контракт за обопільною згодою[11]. Завершення кар'єриЗ січня 2014 року грав за клуб «Петролул», проте на поле виходив рідко і 26 вересня 2014 року розірвав контракт та тривалий час залишався без клубу. 8 січня 2015 року на свій 36-й день народження оголосив про завершення ігрової кар'єри, щоб перебувати поруч із хворою матір'ю[12][13]. Проте 30 липня 2015 року відновив виступи, підписавши контракт з клубом «Пуна Сіті» з індійської Суперліги[14], де до кінця року провів 19 матчів, забивши 4 голи. 18 січня 2016 року Муту повернувся в Румунію, підписавши шестимісячний контракт з клубом «Тиргу-Муреш». Причиною цього стало бажання повернутись до збірної Румунії і виступити з нею на Євро-2016[15][16]. Наразі встиг відіграти за команду з Тиргу-Муреша 4 матчі в національному чемпіонаті. Виступи за збірну1995 року дебютував у складі юнацької збірної Румунії, взяв участь у 16 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 8 забитими голами. Протягом 1998–2000 років залучався до складу молодіжної збірної Румунії. На молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 6 голів. 29 березня 2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії у товариському матчі проти збірної Греції. У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, на який потрапив вже через кілька місяців після дебюту у збірній, відповідно не зігравши жодного матчу кваліфікації. Попри це зіграв у 3 з 4 матчах збірної на турнірі. Крім того, допоміг збірній кваліфікуватися на чемпіонат Європи 2008 року, забивши у відборі 6 м'ячів. У фінальній частині, що проходила в Австрії та Швейцарії, зіграв в усіх трьох матчах збірної і забив єдиний гол Румунії на турнірі. Провів у формі головної команди країни 77 матчів, забивши 35 голів. Тренерська кар'єраСвою тренерську кар'єру Муту розпочав у квітні 2018 року, коли він очолив «Волунтарі», з яким підписав дворічний контракт, змінивши Клаудіу Нікулеску[17]. Проте його повноваження тривали лише два місяці. Він врятував команду від вильоту, але керівництво клубу звільнило його 14 червня[18]. У липні 2018 року Муту став тренером резервної команди «Аль-Вахда» з Об’єднаних Арабських Еміратах, яку покинув у січні 2020 року, щоб очолити молодіжну збірну Румунії[19]. Під керівництвом Муту Румунія кваліфікувалася на молодіжний чемпіонат Європи 2021 року, де його команда не програла жодного матчу, зігравши внічию з Нідерландами та Німеччиною та обігравши Угорщину, але з 5 очками сталили шетретіми у групі і не вийшли до плей-оф[20]. У травні 2021 року Муту розірвав контракт із Федерацією футболу Румунії та став головним тренером клубу «ФК У Крайова 1948», який нещодавно піднявся до Ліги I[21]. Після гарного старту сезону Адріан Муту провів 7 ігор без перемог (3 нічиї та 4 невдачі), а після поразки в дербі від «Університаті» був звільнений[22]. З 2 березня 2022 по 7 липня 2023 року очолював столичний «Рапід», після чого 11 липня 2023 року став тренером азербайджанської команди «Нефтчі», з якою підписав дворічний контракт, змінивши Лауренціу Регекампфа[23]. 24 грудня 2023 року Муту був звільнений попри перемогу «Нефтчі» над «Кяпазом» у матчі 18-го туру чемпіонату Азербайджану (2:0), провівши в команді всього 166 днів. У день матчу з «Кяпазом» Адріан перебував у Румунії на похороні своєї матері[24]. У січні 2024 року Муту був призначений головним тренером команди ЧФР (Клуж)[25]. Він подав у відставку лише після 11 ігор, в яких команда здобула 5 перемог, 3 нічиїх і 3 поразки[26]. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну — Румунія
Титули та досягненняКомандні
Особисті
Примітки
Посилання
|