Ланцея (зброя)

Ла́нцея (лат. lancea) — давньоримський спис^[1], який використовувався переважно кіннотою, а також допоміжними військами та гладіаторами. Використовували ланцею як колольну, так і як метальну зброю. Згідно з Оксфордським словником, слово lancea походить з іспано-кельтських мов^[2], можливо, звідси також грец. λόγχη («спис»)^[3].

Древко ланцеї робили з ясену, наконечник був залізним. Загальна довжина сягала близько 2 м, наконечника — 20 см. Вага — близько 0,7 кг

Ланцеарії або ланціарії (lancearii, lanciarii) — «списоносці». Значення цього слова може розрізнюватися залежно від періоду. Ним могли звати воїнів-списоносців взагалі, так, у грецьких (візантійських) джерелах вони відомі як λογχοφόροι. В імперську добу «ланцеарії» — воїни-охоронці, статусом трохи нижчі преторіанців.

• Ксистон — давньогрецький спис, уживаний у кінноті.

• Roman Lancea with Ash Shaft (англ.)
• Армия в Западной Римской Империи.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
• Словарь византийских терминов [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
• Imperial Roman Lanciarii [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• О lanciarii как телохранителях [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)