Лерой Гуд

Лерой Гуд
Народився	10 жовтня 1938(1938-10-10)[1][2] (86 років)  Міссула, Монтана, США
Країна	США
Діяльність	біолог, викладач університету, біохімік, науковець
Галузь	біотехнологія, геноміка, імунологія[3], біологія[3], біохімія[3] і генетика[3]
Alma mater	Каліфорнійський технологічний інститут[4] і Університет Джонса Гопкінса
Науковий керівник	William J. Dreyerd
Знання мов	англійська[3]
Заклад	Вашингтонський університет, Каліфорнійський технологічний інститут і Institute for Systems Biologyd[5]
Членство	Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Європейська організація молекулярної біології, Національна медична академія СШАd, Національна інженерна академія США, AAAS[6] і Американське фізичне товариство[6]
Magnum opus	The Code of Codes: Scientific and Social Issues in the Human Genome Projectd
Нагороди	премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1987) премія Лемельсона (2003) премія Кістлераd (2010) Dickson Prize in Medicined (1988) Національна зала слави винахідників США (2007) Премія Кіото в галузі передових технологій (2002) Biotechnology Heritage Awardd (2004) Премія Гайнцаd (2006) Премія Руссів (2011) IEEE Medal for Innovations in Healthcare Technologyd (2014) NAS Award for Chemistry in Service to Societyd (2017) Thomson Reuters Citation Laureates (2019) Howard Taylor Ricketts Prized (1980) Camille Dreyfus Teacher-Scholar Awardsd
Медіафайли у Вікісховищі

Лерой Едвард Гуд (10 жовтня 1938(1938-10-10) , Міссула, Монтана )(англ. Leroy Edward Hood) — американський науковець, фахівець з біотехнології, геноміки та імунології^[7]. Розробляв пристрої для секвенування (1986) і синтезу (1990-ті роки) ДНК.

Гуд здобув ступінь бакалавра біології у Каліфорнійському технологічному інституті в 1960 році. В 1964 році здобув ступінь доктор Медицини в Медичній школі університету Джона Гопкінса. В 1968 році Гуд здобув ступінь доктора наук з біохімії у Каліфорнійському технологічному інституті.

З 1975 року Гуд професор біології у Каліфорнійському технологічному інституті, з 1980 році завкафедри біології там же, а з 1981 року додатково в місцевому онкологічному центрі. В 1989 році Гуд став директором науково-технічного центру Національної наукової фундації з молекулярної біотехнології, що є під спільною орудою Каліфорнійського технологічного інституту та Університету Вашингтону. В 1992 Гуд обійняв посаду професора в університеті Вашингтона в Сіетлі і очолив кафедру молекулярної біотехнології. Гуд очолює Інститут системної біології з 1999 року.

• 1982: член Американської академії мистецтв і наук^[8].
• 1982: член Національної академії наук США^[9]
• 1987: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (спільно з Філиппом Ледером^[en] та Тонеґава Сусуму)^[10]
• 1988: Премія Діксона^[en]
• 1999: Ерстедовська лекція
• 2000: член Американського філософського товариства^[11]
• 2002: Премія Кіото^[12]
• 2003: Премія Лемельсона^[13]
• 2003: Національної медичної академії США^[en][14]
• 2004: Шредингеровська лекція (Імперський коледж Лондона)
• 2004: Biotechnology Heritage Award^[en]
• 2006: Премія Гайнц^[en]
• 2007: член Національної інженерної академії США^[15]
• 2008: Pittcon Heritage Award^[en]
• 2010: Премія Кістлера^[en]
• 2011: Премія Руссів
• 2011: Національна наукова медаль США^[16]
• 2012: член Американського мікробіологічного товариства^[en][17]
• 2012: член Національної винахідницької академії^[en][18]
• 2014: Медаль за новаторство у медичних технологіях (IEEE)^[en][19]
• 2016: Почесна медаль острова Елліс^[en][20]
• 2017: NAS Award for Chemistry in Service to Society^[en][21]
• 2019: IRI Medal^[en]
• 2019: Clarivate Citation Laureates

• New Protein Sequenator with Increased Sensitivity. In: Science. Band 207, 1980, S. 523 (mit M. W. Hunkapiller)
• A Microchemical Facility for the Analysis and Synthesis of Genes and Proteins. In: Nature. Band 310, 1984, S. 105 (mit M. W. Hunkapiller et al.)
• Fluorescence Detection in Automated DNA Sequence Analysis. In: Nature. Band 321, 1986, S. 674 (mit L. M. Smith et al.)
• A New Strategy for Genome Sequencing. In: Nature. Band 381, 1996, S. 364 (mit J. C. Venter et al.)