Ліберальні демократи (Велика Британія)

Ліберальні демократи

англ. *Liberal Democrats*
Ліберальні демократи; ; англ. Liberal Democrats
Країна	Велика Британія
Голова партії	Нік Клегг, Тім Фаррон, Sal Brintond, Тім Фаррон, Вінс Кейбл, Джо Свінсон, Mark Packd і Ед Дейві
Дата заснування	3 березня 1988
Штаб-квартира	Лондон, Вестмінстер
Ідеологія	соціал-лібералізм, проєвропеїзм і лібералізм
Молодіжна організація	Liberal Youthd
Кількість членів	98 247
Офіційний сайт	libdems.org.uk

Ліберал-демократична партія (англ. Liberal Democrats) — третя за величиною і впливом політична партія Великої Британії. Назва часто скорочується до слова «лібдеми» (Lib Dems). Лідери Ед Дейві та Марк Пак(з грудня 2019 р.).^[3]

Ліберал-демократична партія була утворена в 1988 році в результаті об'єднання Ліберальної і Соціал-демократичної партій. У британському політичному спектрі «лібдеми» займають найбільш центристську позицію з невеликим ухилом вліво. Лідер партії Нік Клеґґ дотримується більш правоцентристських позицій, ніж більшість його соратників у керівництві партії.

Ліберал-демократи найбільше страждають від відсутності пропорційної виборчої системи у Великої Британії. Так, на парламентських виборах 2005 року вони здобули 22,1 % голосів виборців, але лише 62 місця в Палаті громад (менше 10 % від загального числа мандатів). Саме тому «лібдеми» активно просувають ідею переходу до пропорційної виборчої системи замість нинішньої мажоритарної.

Крім цього, в програмі партії сильна екологічна та проєвропейська складова, вони виступають за виборність Палати лордів; в економіці — за менше втручання держави. «Лібдеми» завоювали повагу тим, що, на відміну від лейбористів і консерваторів, не підтримали свого часу участь Британії в іракській кампанії.

Найактивніше партію підтримують жителі південно-західної Англії, Корнуолл, сільських районів Шотландії та Уельсу, а також університетських міст Оксфорда і Кембриджу.

Ліберал-демократи з 1997 року послідовно покращували свої результати на виборах, і багато коментаторів відводять їм ключову роль у випадку, якщо жодна з двох провідних партій не набере абсолютної більшості і виникне ситуація «підвішеного парламенту».

У своєму передвиборчому гаслі ліберал-демократи поєднували основні посили Лейбористської і Консервативної партій — «Зміни, які працюють на вас: побудова справедливішої Британії» («Change that works for you: building a fairer Britain»).